Фактор Аляски й зради: історикиня розповіла, що впливає на мотивацію Путіна та як діяти Заходу

 

Війна Росії в Україні змінили відносини між людьми, які ухвалюють рішення, і у Вашингтоні, і у Москві. Це наблизило сторони до прямого конфлікту напевно більше ніж під час кубинської кризи.

Джерело:The Sunday Times

Маргарет Макміллан вважає, що вони забули багато аспектів історії відносин між Росією та США, тоді як росіяни й особливо їхні лідери навпаки. На її думку, для того, щоб зрозуміти мотивацію Путіна потрібно пам’ятати, що він пам’ятає.
 

Фактор Аляски та історія Путіна

Зокрема, вона згадала про те, що Росія продала Аляску США у 1867 році. Мало хто з американців пам’ятає про це, тоді як деякі російські націоналісти досі скаржаться, що їхню країну обдурили. У 1918 році американці відправила свої війська у Сибір, щоб стежити за японцями, які також були там. Однак, як і купівля Аляски, американська інтервенція на російській землі – це те, про що американці забули, а росіяни пам’ятають.

Канадська історикиня та професора Оксфордського університету Маргарет Макміллан також написала, що в останні 10 років президент Росії Володимир Путін не приховував бажання відновити вплив та масштаб своє країни. Для цього достатньо звернути увагу на його промови.

Попри те, що його версія історії – абсурд та неправда, проте він вірить у це, а також вважає, що росіяни духовно вищі безнадійно декаданського Заходу. Крім того, російський диктатор переконаний, що Захід зрадив Росію у 1990-х, коли Північноатлантичний Альянс почав розширюватися на схід до кордонів Росії.

Важливо, що так звана обіцянка “ні дюйма на схід” ніколи не була офіційно дана американцями та не була прийнята росіянами. Однак, якщо оцінювати ситуацію зараз, то можна побачити, що Захід міг би обрати кращу тактику щодо Росії.

“Провокації” Путіна

У минулому Володимир Путін обурювався і боявся сильного впливу американців на зміну режимів в Іраку та Лівії. Щоб перевірити рішучість США і колективного Заходу, російський лідер почав все сміливіше рухатися у напрямку держав, які мають кордон з Росією.

Наприклад, Росія напала на Грузію чи жорстоко підкорила Грозний в Чечні. На її думку, тоді Захід нічого не зробив, як і після захоплення українського Криму у 2014 році під маскою “добровольців”.

Путін напевно шокований та здивований рішучою реакцією США та інших провідних країн світу. Крім того, важливий фактор – надзвичайний супротив України. Росія уже відчуває вартість санкцій та приниження через свій провал в Україні.

Що буде після

На думку, історикині міжнародна арена може й надалі залишатися у тій же ситуації, як і до Другої світової війни – протистояння демократичних країн з фашистським та мілітаристським, і великою кількістю незалежних держав. Вашингтон та столиці інших країн Заходу після завершення цієї “кризи”, наскільки важливо знати своїх потенційних ворогів та друзів до того, як це станеться.

Щодо Росії, зокрема, поки вона продовжує залишатися країною-ізгоєм, Вашингтону доведеться оновити поняття стримування. І він міг би оновити іншу політику та очолити розробку плану Маршалла 21-го століття для відновлення України. Водночас Вашингтону потрібно подумати про те, як США будуть ставитися до Росії після того, як усе це закінчиться. Помилки 1990-х не повинні повторюватися.

Джерело: https://24tv.ua