Засідання Ради НАТО – Росія

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив після чотирьох годин дискусії в рамах формату “Рада НАТО – Росія” на рівні міністрів закордонних справ у середу, що розбіжності буде важко подолати, оскільки Росія посилює тиск на Захід, щоб він погодився на його вимоги щодо широких гарантій безпеки, проте Альянс відмовляється виконувати забаганки Москви.

Заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко також зазначив “велику кількість розбіжностей з принципових питань”.

Якщо ситуація погіршиться, сказав журналістам пан Грушко, це може призвести до “найбільш непередбачуваних і серйозних наслідків для європейської безпеки”, – пригрозив Олександр Грушко.

Зустріч російської делегації з представниками 30 членів Північноатлантичного договору відбулася через два дні після того, як під час переговорів США і Росії в Женеві не вдалося досягти прориву.

Росія зібрала довкола України понад 100 тисяч військових, десятки тисяч одиниць боєтехніки і заявляє, що хоче великих і швидких змін у європейській безпеціх. Москва вимагає від НАТО надати обов’язкову гарантію, що вона не запропонує членство Україні та Грузії, які Москва вважає частиною своєї сфери впливу. З 2008 року НАТО заявляє, що Україна та Грузія з часом стануть членами Альянсу, але не поспішає пропонувати їм це.

Росія також хоче, щоб НАТО зменшив військову присутність у країнах, які раніше входили до складу колишнього Радянського Союзу або Варшавського договору, таких як Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Румунія і Болгарія.

“Ми не будемо змінювати політикy відкритих дверей НАТО на догоду Росії”, – сказала пані заступник Держсекретаря США Уенді Шерман журналістам після чотиригодинних переговорів.

НАТО запропонувало Росії продовжити переговори для обговорення інших заходів, що послабитиї занепокоєння Росії щодо її безпеки. Пан Столтенберг сказав, що ці заходи включають шляхи підвищення прозорості військових навчань, запобігання небезпечним інцидентам, зменшення космічних та кіберзагроз, а також вирішення питань контролю над озброєннями.

Російська делегація не відразу відповіла ні позитивно, ні негативно, але заявила, що ця пропозиція буде розглянута в Москві на найвищому рівні РНБО Росії. Разом із цим союзники по НАТО закликали Росію вивести свої війська з території України.

“Існує реальний ризик нового конфлікту в Європі”, – сказав Генеральний серетар НАТО Єнс Столтенберг. Кремль у відповідь заявив, що може вільно розгортати свої сили на своїй території, як хоче.

Тим часом адміністрація Байдена в середу підтримала законопроект, який вводить обов’язкові санкції проти російських лідерів, банків і бізнесу, якщо Москва посилить бойові дії або вторгнеться в Україну.

Законопроект, автором якого є сенатор-демократ від Нью-Джерсі Роберт Менендес, вимагатиме введення санкцій проти російських військових і політичних лідерів, спрямованих особисто на президента Росії Володимира Путіна, а також на його найближче оточення. Він дозволив би Україні отримати додаткові 500 мільйонів доларів на її безпеку у разі російського вторгнення, а також попросив Міністерство оборони та усі Держдепартаменти США негайно прискорити передачу Україні зброї та військової техніки.

Цей закон також дозволить запровадити санкції проти постачальників послуг обміну фінансовими повідомленнями в Росії, таких як SWIFT, глобальна система банківських транзакцій, і заборонити операції з російським суверенним боргом та посилити санкції проти газопроводу “Північний потік-2”.

“Ми чітко дали зрозуміти позавчора і сьогодні знову нагадали росіянам, що якщо Росія спробує далі вторгнутись в Україну, вона буде дуже серйозні, які значно перевищують ті, з якими росіяни зіткнулися у 2014 році”, — сказала пані Шерман журналістам.

Москва вже давно намагається перешкодити Україні інтегруватися в НАТО та Європейський Союз. Після того, як вуличні протести повалили проросійського президента в Україні, президент Росії Володимир Путін відправив війська для захоплення Криму в 2014 році і взяв під контроль територію на сході свого сусіда шляхом прихованого військового втручання.

Союзники по НАТО надали Україні військову зброю, обладнання та підготовку, що змусило Росію скаржитися на те, що Альянс намагається перетворити країну на антиросійську державу-проксі.

Речник Кремля перед початком переговорів заявив, що пан Путін не висуває ультиматуми, але стурбований загрозами безпеці Росії.

“Без сумніву, будь-яке розширення НАТО турбує Росію”, – сказав на днях прес-секретар Дмітрій Пєсков журналістам. “НАТО є інструментом конфронтації”, який становить загрозу, додав він.

Разом з тим у вівторок Росія провела навчання з бойової стрільби за участю танків і військ біля кордонів України. На це Дмітрій Пєсков сказав, що вони не мають відношення до переговорів.

Дипломати побоюються, що Росія може використати повільність переговорів як привід для початку нового вторгнення в Україну, якщо НАТО не виконає її вимоги.

“Ми не маємо що їм запропонувати”, – сказав європейський дипломат в НАТО. “Єдина надія — утримати росіян за столом переговорів”.

США наголосили на єдності зі своїми союзниками в Європі, але є розбіжності. Офіційні особи США заявили, що готові говорити з Росією про взаємні обмеження на розмір і масштаби військових навчань в Європі. Союзники не були попереджені про міркування США щодо обмеження військових навчань до того, як це з’явилося в ЗМІ, заявили дипломати. Члени НАТО на сході стурбовані тим, що президент Байден може бути готовий запропонувати пану Путіну поступки, які можуть підвищити бажання російського президента отримати більше.

Творчий колектив: WSJ (James Marson), Jane’s Defence Weekly (Rostyslav Demchuk), Defence News (Lorne Cook)