16 січня 2024 року на ютуб-каналі «Народна правда» було оприлюднено відеоролик із фрагментами телефонних розмов представників журналістської команди Bihus.Info, котрі обговорюють можливість придбання наркотичних речовин, а також показано момент вживання речовин під час новорічного корпоративу. Кадри вживання були зняті на приховану камеру. Керівник Bihus.Info Денис Бігус підтвердив, що на «нещодавній новорічний корпоратив редакції декілька персонажів (не з журналістів) притягли трави», і повідомив, що ті працівники, які вживали під час цієї зустрічі заборонені речовини, уже звільнені. У своїй заяві він підкреслив факт незаконного прослуховування та прихованої зйомки й зазначив, що за командою Bihus.Info впродовж кількох місяців стежили: «Це не виглядає як спонтанна акція помсти за якийсь конкретний матеріал. Це системне, тривале слідкування і переслідування для дискредитації роботи команди, яку вона робила протягом років».
Напередодні невідомі прийшли до квартири журналіста-розслідувача, співзасновника та редактора «Наших грошей» Юрія Ніколова. Вони намагалися ввірватися до помешкання, налякали матір журналіста та сусідів, а також залишили повідомлення на дверях, де назвали журналіста «зрадником», «провокатором» та «ухилянтом». За його словами, напад трапився ввечері 14 січня, коли самого журналіста не було вдома. За 15 хвилин після нападу на квартиру журналіста телеграм-канал «Карточний офіс» опублікував пост, у якому стверджувалося, що невідомі — нібито військові, які «приїхали з нуля на ротацію, щоб передати повістку журналісту». Провокативні пости про Ніколова опублікували майже одночасно ще два телеграм-канали — «Вертикаль» і «Джокер». Ніколов не виключив, що інцидент може бути пов’язаний із відео «Української правди», де журналіст назвав президента Зеленського ухилянтом, заявивши, що як Верховний Головнокомандувач той «ухилився від свого обов’язку очолювати країну, яка воює».
Російський агітпроп із неабияким запалом підхопив ці випадки, схарактеризувавши її як протистояння між «соросятами» й Офісом президента. У цьому матеріалі розбираємося, чому ворожа пропаганда записує критиків влади до «міньйонів Сороса» та чому неочікувано стає на їхній бік.
«Гризня між “соросятами” та Офісом президента наростає. Банкова підключила всі свої ресурси з кейсу дискредитації соросят, а також розпочала акції прямої дії, спрямовані на залякування всіх соросят. Соросята навіть скаржаться на ОП до американського консульства», — йшлося в одному з телеграм-каналів, що поширюють ворожу риторику. «СБУ нарешті змогло порадувати Андрія Борисовича [Єрмака] результатом. Спіймали трьох операторів проєкту “Бігус.інфо” на тому, як вони курять траву, закидаються “таблетками / кислотою / хімкою”. Усі одразу зрозуміли, що в країні терор і це було зроблено на замовлення Банкової», — написали пропагандисти.
«Банкова боїться, що соросята розпочнуть цьогоріч Майдан за вказівкою західного лобі, от і атакують їх. Плюс до всього, соросята розкривають корупцію людей Єрмака, що не подобається Борисовичу». Такі й подібні повідомлення були моментально підхоплені з анонімних телеграм-каналів і поширені на сайтах пропагандистів, які пишуть про «сварку» між ОП та «агентами західного впливу, зачинателями кольорових революцій і колишніми друзями в Офісі президента у парламентських фракціях “Голосу” та “Слуги народу”». І знову вчепилися в тему «третього майдану». Якщо восени розгойдувалася тема протистояння влади й військових, то після скандалів із журналістами саме громадянське суспільство назване драйвером можливих масових протестів проти чинної української влади.
Термін «соросята» походить від прізвища американського фінансиста й філантропа угорсько-єврейського походження Джорджа Сороса, щоб позначити тих, хто буцімто лобіює його інтереси. Джордж Сорос, за версією пропагандистів, є міфічним втіленням «світової закуліси» та західних еліт, американського істеблішменту, «всесвітньої єврейської змови» тощо. Образ постійно доповнюється й обростає новими якостями. «Соросята» в очах російського агітпропу не обов’язково мають безпосередній стосунок до Сороса чи його міжнародного фонду «Відродження». Такий ярлик можуть приклеїти будь-кому, хто отримував будь-які гранти від західних структур чи благодійних організацій (фондів, посольств), або просто здобув західну освіту за кордоном, чи працює в певних організаціях, що займаються реформуванням України.
Після появи «зливу» прихованих відеозаписів про журналістів команди розслідувачів Bihus.Info, на деяких анонімних телеграм-каналах з’явилися повідомлення про «правильних» і «неправильних» журналістів-розслідувачів, ніби випадки Ніколова та Бігуса порівнювати між собою не можна тому, що Денис Бігус перебуває в лавах ЗСУ та воює, а Юрій Ніколов — ні. Інші канали підхоплюють цю тему, наче флешмоб «чому ти не на фронті», звинувачуючи журналістів, яких таврували «соросятами», в тому, що вони вже «один раз у 2014 році переконали українців здійснити державний переворот, а тепер танцюють у клубах, а не воюють».
Водночас на каналах окремих пропагандистів можна бачити меседжі, ніби влада зараз лише продовжує систематичні «гоніння» на журналістів, що свобода слова в Україні зникла й перетворилася на «торгівлю ненавистю». Примітно, що такими тезами оперують деякі ексспівробітники давно закритих телеканалів Віктора Медведчука, обміняного в Росії, на яких вони свого часу відверто глузували із «соросят», а зараз порівнюють себе з ними, ставлячи в один ряд «неугодних» борців за свободу слова.
Попри порівняння себе із «соросятами», інші пропагандисти, які коментують інформаційні атаки на журналістів, не втрималися від хижого узагальнення про «проституток і наркоманів», саме так описавши обурення та публічні заяви про необхідність розслідування випадків незаконного стеження від представників громадянського суспільства та моніторингових організацій.
Реакція правоохоронців, влади, українського суспільства
Журналісти й медіа, які є учасниками Медіаруху, заявили про системний тиск на незалежних журналістів і розслідувачів та закликали президента Зеленського рішуче засудити цю кампанію тиску та взяти під свій контроль розслідування злочинів проти медійників. У їхній заяві зазначається, що протягом останнього часу були атаки на журналіста проєкту «Наші гроші» Юрія Ніколова, на Bihus.Info, а до того — на «Детектор медіа», «Українську правду», NV, «Цензор», «Бабель», «Лігу.net», «Еспресо». Медійники закликали також міжнародних партнерів України виступити на захист переслідуваних журналістів, бо лише громадський контроль гарантує непохитність дотримання принципів демократії, верховенства права та ефективної боротьби з корупцією, які сповідують західні держави і які прагне втілювати Україна.
Президент України Володимир Зеленський провів нараду з правоохоронцями, зокрема з головою СБУ Василем Малюком, на якій обговорили стеження за журналістами Bihus.Info. Про це він повідомив у вечірньому зверненні. «Окремо щодо ситуації з нашими журналістами, зокрема фактом стеження за журналістами. СБУ почала розслідування і з’ясує всі обставини. Будь-який тиск на журналістів неприпустимий», — сказав президент.
Голова Комітету ВРУ з питань свободи слова Ярослав Юрчишин у дописі на фейсбуку повідомив, що подав депутатські звернення до правоохоронних органів щодо прослуховування та прихованої зйомки працівників Bihus.Info та погроз журналісту видання «Наші гроші» Юрію Ніколову. «Мають бути активні дії від правоохоронних органів, аби встановити, хто замовив, хто виконав це завдання та з якою ціллю. Є ознаки порушення законодавства — значить, має бути відкрито кримінальне провадження».
«Це безпрецедентно, в країні такого давно дійсно не було. Такого не було з часів Януковича. Ну, я такого не пригадую з часів Януковича. Я вважаю, що має бути реакція. Я вважаю, що точно має бути розслідування», — сказав депутат Верховної Ради із владної фракції партії «Слуга народу», голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.
У пресслужбі СБУ повідомили, що відкрито кримінальне провадження за ст. 359 Кримінального кодексу України (незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації), та розслідуються обставини прослуховування та відеозйомки журналістів проєкту Bihus.Info: «Прозора і безперешкодна робота незалежних і фахових ЗМІ є важливою умовою розвитку України як демократичної держави. Подібним фактам стеження слід дати правову оцінку, незалежно від того, були чи ні в матеріалах прихованої зйомки оприлюднені факти можливого порушення закону, які стосуються обігу наркотичних речовин».
Журналісти Bihus.Info також повідомили, що СБУ вилучила диски із записами камер у комплексі, де приховано знімали їхню команду. Вони також зазначають, що СБУ відкривала провадження за власною ініціативою, а представники команди не значаться в ньому потерпілими. Журналісти Bihus.Info уже звернулись із заявами про відкриття кримінального провадження за іншими статтями до Національної поліції, і поліція відкрила кримінальне провадження за статтею про порушення недоторканності приватного життя.
За версією пропаганди, до повномасштабного вторгнення «соросята» були одним із найбільших зол українського суспільства або найреалістичніших загроз його існуванню. Нібито вони несли неабияку екзистенційну, «ціннісну», загрозу — як-от знищували православно-слов’янські зв’язки українців із «русским народом» і пропагували декадентські цінності «загниваючого Заходу» (гендерну рівність і легалізацію медичної марихуани). А намагання просувати політичні зміни — створювати конкуренцію старим політичним елітам, ставати міністрами, чинити тиск на корупціонерів чи плагіаторів — характеризувалося як просування інтересів США в Україні. В економічній сфері — просування «шкідливих» реформ із відкриття ринку землі, покривання міфічних «американських біолабораторій» або заклики реформувати освіту, охорону здоров’я тощо.
З повномасштабним вторгненням «загрози», що йдуть від «соросят», видаються агітпропу менш критичними. Ситуативно анонімні мережі готові іронічно у протистоянні «соросята» vs Офіс президента, стати на бік перших. Адже всі їхні зусилля спрямовуються на нищення консолідації та сіяння розбрату в українському суспільстві, посиленні недовіри не лише до владних інституцій, які є прямим ворогом Кремля, але і до «четвертої» влади — журналістів і громадянського суспільства. Швидка реакція спільнот, моніторингових організацій і небайдужих громадян має сприяти тому, щоби тиск і переслідування журналістів, які відбуваються в умовах великої війни з Росією і нагадують часи регіоналів та Януковича, будуть у сучасній Україні розслідувати як слід.