Фасад обласної лікарні у Чернівцях: наочний символ чиновницького марнотратства і безгосподарності чи злочин?

“Чому бідні – бо дурні. Чому дурні бо бідні”, –  народна мудрість давно поставила діагноз  багатьом процесам, які відбуваються в Україні загалом, Чернівцях і Чернівецькій області зокрема.  Єдине уточнення, якої потребує сентенція, це визначення ролі і місця вітчизняних можновладців у цьому замкненому колі  безгосподарності і злої волі. Здавалося б, вже й якісь гроші з’явилися для вирішення тих чи інших суспільно важливих проблем, не спостерігається тільки бажання ефективно і по-господарськи їх витрачати. Бо чим іще пояснити, що ремонт фасаду обласної лікарні у Чернівцях, на який виділили 12 мільйонів ще не завершився, а стіни вже лупляться.

Не потрібно бути фахівцем, якими журналісти, безперечно не є, щоб зрозуміти: вкладати мільйони у фасад стіни, в якій течуть труби – це звичайне марнотратство, якщо не посадовий злочин. Для чого тоді цілі управління будівельників, якщо допускають таке? Перший ліпший чернівчанин знає, що не помінявши сантехніку робити вдома євроремонт – значить просто викидати гроші на вітер. Чи не через намір асфальтувати вулиці, не замінивши старі мережі, городяни зараз активно критикують міську владу за безгосподарність? Невже в управлінні капітального будівництва і дорожнього господарства Чернівецької ОДА працюють фахівці, які не розуміють елементарних речей? Того, що до снаги осягнути звичайним чернівчанам.

На прес-конференції начальника управління капітального будівництва і дорожнього господарства Олександра Пуршаги журналісти справедливо обурювалися, що ремонтні роботи часто виконуються формально. Якби підрядник, який приходить на об’єкт робити фасад, пройшовся по корпусу і пояснив, що робити його немає жодного сенсу, поки не ліквідовано витоки,  то це було би по-господарськи. Але у Чернівцях не так.

«Нараду з даного питання проводив заступник голови Чернівецької ОДА Ігор Богатирець з виїздом на дану установу, – розповів журналістам Олександр Пуршага. – Я хочу пояснити тільки одне, що даний об’єкт не завершений, в цьому році буде завершений. Там є проблема в тому, що… на сьогоднішній день там робилися ремонті роботи фасаду, внутрі зданія є проблеми з мережами, десь – я не знаю, чи то каналізаційні мережі, чи то водопровідні. Відповідно та волога просочилася наружу і десь показала свій слід, як кажуть,  на фасаді. Відповідно на сьогоднішній день підрядник повинен все устранити, вийти на це місце, відпрацювати, переробити, щоб був порядок. Це є старий об’єкт, навіть не знаю скільки йому є років, тому там проблем дуже багато. Але подивіться: на сьогоднішній день там зроблено фасади, дорожки, внутрі певні мережі замінені…

Ну, нас критикували, критикуйте і далі…  Але хотілося б, щоб ви звернули увагу на ті роботи, які зроблені. Ми за свою роботу відповідаємо, підрядник, якщо там є якісь певні зауваження, цього року все поправить. Ви не забувайте, що ці кошти освоювалися в кінці року, вже було холодно, але всі роботи зроблені. Ті погрєшності, що є, мусять бути усунуті. Об’єкт не буде прийнятий. Поки він не буде зданий, повністю переданий в межах тієї проектної документації, яку нам надала обласна лікарня. Нам завжди не вистачає коштів. Якби на ту обласну лікарню дали стільки, скільки потрібно, щоб зробити комплексний капітальний ремонт всього, це було би одне. А так кошти обмежені, відповідно головний лікар він бачить фасад у жахливому стані, давайте трішки його підремонтуємо, у третьому корпусі, де ми міняли, там мережі були в жахливому стані, тому тут він хоче міняти мережі. Перекрили патологоанатомічний корпус… Зробимо частину того, частину того. Я відповідаю за ту роботу, яку ми зробили. А пропозиції нам подає балансоутримувач. Я його розумію, бо треба ремонтувати все», – сказав Олександр Пуршага.

Начальник аналітичного відділу УКПіДГ Чернівецької ОДА до цього додав:

«Я вам зачитаю назву проекту. Замовником цього проекту була безпосередньо сама лікарня. І ми працювали з тією документацією, яка була розроблена замовником. Називається цей проект, щоб вам було зрозуміло, капітальний ремонт фасаду, корпус номер 3, 5, 7, 8, 12. Окремо покрівлі корпусу номер 8, окремо сантехнічних мереж і благоустрою території. Там є цих корпусів велика кількість, і в кожному корпусі щось окремо виконується. Якщо фасади робили, але не робилися мережі, відповідно все вилізло наружу. Я вам хочу ще доповнити, що, наприклад, департамент охорони здоров’я попросив нас виступити заявниками на конкурс 2019 року від ДФРР і вони знову подали проект, який називається капітальний ремонт інфекційного корпусу і приймального відділення, вартість якого 23 мільйона.  Тобто, якщо говорити про обласну клінічну лікарню, це історія, яка не має закінчення. Поки дійде до завершення ремонту усіх корпусів, доведеться ремонтувати з того, що починали  в 2010 і 2012 роках. Тому що там роботи виконувалися 10 і більше років тому. Робити щось за межами проекту не можна, бо це нецільове використання коштів. Прийде рахункова палата і скаже, що роботи виконані не відповідно до проектно–кошторисної документації».  (Кінець цитати).

Можна скільки завгодно шукати виправдання для власного марнотратства, перекладаючи вину за відсутність стратегічного бачення ремонтних робіт на головних лікарів і вітчизняне безгрошів’я, але незаперечним залишається факт: якість виконання робіт, навіть на таких особливих об’єктах, як лікарні, явно не серед пріоритетів у будівельників.

Прикриваючись папірцями проектно-кошторисної документації, будівельники швидко освоюють кошти, а що буде з даним об’єктом вже за рік-два, їх наче й не обходить. Проблема, звісно, стосується не простих роботяг, які важкою працею заробляють собі 7-8 тисяч гривень на життя. Мова про тих посадовців, яких поставлено не просто контролювати бюджетні потоки, а ефективно і з розумом ними управляти, щоб і так нечисленні вливання було використано максимально ефективно, зі стовідсотковою віддачею. І бажано не для власних потреб, а потреб громади.

Фото: депутатки Чернівецької обласної ради, лікарки Ольги Кобевко.