Було б що. Пополюємо? На Буковині значно зменшилась популяція зайців

Все пішло в шкереберть. Навіть в традиційному мисливстві, яке без перебільшення, в усі часи було і залишається частинкою нашої культури. І передусім в царині Матері-Природи, в якій мисливці з давніх давен добували здобичі водночас дбали про її збереження.

А що ж нині? А сьогодні в тому мисливстві проблема за проблемою. Дійшло до того, що навіть заєць, традиційний і найбільш улюблений для полювальників трофей, став у дикій фауні неабиякою рідкістю. Тож незчуємось, як для цього звірка невдовзі доведеться шукати рядок у «Червоній книзі». Причин на цей рахунок не злічити, про що розмовляємо з головою президії УТМР Юрієм Ткачуком.

  • Що скажете з приводу, Юрію Борисовичу? Мало того, що саме полювання здорожчало в рази, так, погодьтеся, що й полювати вже ні на що. А пам’ятаєте далекі 80-ті, коли того зайця, як кажуть самі мисливці, було неміряно. Отож-бо. Тимчасом тепер більшість з членів УТМР впродовж сезону повертають з полювання ні з чим. Так і кажуть: «Відай, будемо прощатися з цим мисливством.»
  • Поясню причину просто: якщо проблеми сьогодні гостро торкнулися без винятку всі інституції, то вони не обійшли, на жаль, й наше мисливство. Абсолютно. А раз не працює більшість служб, від яких залежить мисливство, то нині маємо те, що маємо. А маємо зубожіння населення, хаос куди не подивитися, то куди вже до якогось мисливства. Ви тут про зайця вболіваєте. А де ж йому взятися, коли через тотальне внесення хімпрепаратів на поля монстрами від АПК не залишилося і шматини живої землі, де б той звірок безпечно сякий-такий корм добував. Тож кому болить, що він гибне, коли на першому плані ненаситний агробізнес?! Бачили, що з краю в край одні соняшники та ріпаки, які десятки разів обробляють такою хімією, що птиця із небес паде. А де ще можна побачити зайця-другого? Як мисливець, добре знаєте: в перелісках і навіть на присадибах сільських жителів. Там навіть лисиця десятими дорогами обминаючи до щенту отруєні сільгосугіддя, знаходить прихисток біля людських жител. Та що казати: на згаданих гектарах монокультур навіть мишоїдні гризуни геть пощезали. Тому згоден, що не з добра зайцю уготоване місце в «Червоній книзі».
  • Цілком погоджуюся. Але ж, Юрію Борисовичу, в дикій фауні суттєво поменшало також парнокопитної дичини. Навіть на найвіддаленіших виділахБуковинсько-Покутських Карпат заледве зустрінеш косулю, оленя, зубра. Фактор браконьєрства? Вирубки лісів?
  • Уточнюю: кількість косулі більш-менш тримається на рівні. А ось дикого кабана знищує африканська чума. Ця недуга смертельна. Сьогодні вона тут, а завтра за десятки кілометрів в іншому регіоні краю. Дотинає кількість кабана і фактор браконьєрства. Воно процвітає тому, що на руках (добре відомо звідкілля), відсутність контролю і безкарність.
  • Наприклад?
  • Та будь ласка. На Кельменеччині нещодавно незаконно відстріляли дикого кабана. Браконьєра зловили на гарячому, до суду подали. А той суд узяв і кваліфікував вчинок браконьєра як самозахист від кабана. Уявляєте? Ми ж у свою чергу подали звернення щодо відшкодування збитків браконьєром.
  • Дай Боже, аби на цьому сталося. А тепер, Юрію Борисовичу, щодо зубра. Багато і на різних рівнях говориться, що зубр переводиться через так звану генетичну виродженість. Але в усі часи і віки цей звір, який є окрасою дикої фауни Карпат водився в достатній кількості від кичери до кичери, а тут, бачте, раптом на його кількість смертельно вплинула якась генетика. Придумали? І що, до речі, із заказником у Банилові-Підгірному, куди вже давненько завезли зубрів з інших регіонів, але досі жодного не випустили у дику природу? Що, кошти на вітер?
  • Я б цього не сказав. Справа в заказнику робиться на рівні кваліфікованими спеціалістами на чолі з досвідченим мисливствознавцем Сергієм Чистовим. Зубрів у дику фауну неодмінно випустять, на все свій час, про що я ретельно дослідив у своїх наукових роботах. І ще по темі: поголів’я зубра суттєво поменшало в «знаменні 90-ті», роки так званого «беспредела», який гостро торкнувся також мисливської галузі, а ще в небувало сніжні 95-96-ті роки, коли в заметах замерзла велика кількість цієї дичини.
  • Розібралися. А чому, Юрію Борисовичу, на ваш погляд, на водоймах Буковини практично не стало перелітних диких качок та гусей? Раніше скільки б їх не добував, відстріляної птиці вповні для всіх вистачало.
  • Та ви ж самі добре знаєте причину. А вона в тому, що так звані орендарі водойм до бадилинки скошують рослинність у вигляді очеретів. А для віднадження бакланів, що поїдають і травмують товарну рибу, використовують газобалонні пушки. Лускіт такий, що ті водойми перелітна птиця кілометрами обминає. Куди тільки ми не надсилали звернення, аби заборонити їх використання і – нуль уваги.
  • Юрію Борисовичу, сільських жителів краю дотинає біда, пов’язана із внесенням з повітря хімпрепаратів для боротьби із сказом диких тварин. В результаті тільки чуєш: «бризкають з неба таку гидоту, що губить наше здоров’я не менше ковіду». Це ж хто має контролювати?
  • Чув і знаю про таку проблему. Та вирішити її в компетенції органів Держпродспоживслужби. Але погоджуюся з людьми, що справді масштабна біда. Тому ті, кому належить, треба її вирішувати не озираючись. Аби не було пізно.
  • Юрію Борисовичу, коли і де траплялися випадки сказу дичини і яку саме з них найбільш уражує ця смертельна хвороба?
  • Насамперед червонясту лисицю, куницю, бродячих собак та здичавілих котів. Востаннє таки випадки ми фіксували ще кілька років тому.
  • Юрію Борисовичу, особисто давненько не виходив з рушничкою пополювати в лісах та полях.
  • І даремно. Традиційно продовжується полювання на зайця в регіонах краю, а парнокопитних добувають по ліцензіях.
  • Добре, що згадали про ці дозволи. Тимчасом рядові мисливці нарікають, що ліцензії їм не по кишеням. Озвучте їх вартість.
  • Знаєте, мені самому лячно від їх ціни. Але ж вартість ліцензії на відстріл в кожній райраді УТМР різна. Вона приблизно така: відстріл дикої косулі – від 2 тис. грн і вище, дикого кабана – 3 тис. грн і вище, оленя від 40 тис. грн і вище. Пополюємо?
  • І словом-другим, Юрію Борисовичу, про вовків. Їх кількість стабільна?
  • Майже. В Буковинсько-Покутські Карпати вони внаджуються з сусідньої Румунії, а в лісо-степову зону краю вони набігають з півдня України, зокрема Хмельниччини. Відстрілюємо. Так, на Кельменеччині разом з вовком відстріляли також не менш небезпечного шакала, який внадився із сусідньої Молдови та Румунії.

Ось такі нюанси полювання нинішнього сезону. Когось вони із зрозумілих причин геть розчаровуть, хтось безнадійно і назавжди зачохлив рушницю, а хтось навіть нічого не вполювавши, рішуче налаштований, що в наступному році полювальний сезон принесе добрі зміни в мисливстві.

Розмову вів Іван Агатій, член УТМР, заслужений журналіст України

Новини Партнерів

Залишити відповідь