Уся ситуація, якщо розповісти її якомусь іноземцю, виглядає повним абсурдом.
Існувало таке собі \”Межигір\’я\”, що до 2007 року було державною резиденцією, де жили Хрущов, Щербицький і Кучма.
В останні дні перебування Януковича на посаді прем\’єр-міністра, без жодного конкурсу, власником резиденції стає донецька фірма \”Медінвесттрейд\”. Вона не платить ні копійки до бюджету, а віддає в обмін за це майно два напівзруйнованих будинки на Парковій дорозі в Києві.
Згодом фірма оголошує про своє банкрутство. Щоправда, перед цим вона встигає перепродати \”Межигір\’я\” іншій фірмі – \”Танталіт\”, влаштувати судовий міжсобойчик та в судовому порядку закріпити права власності на резиденцію.
Сьогодні \”Межигір\’я\” належить \”Танталіту\”, який, в свою чергу, належить невідомому трасту з Ліхтенштейну через австрійську та британську фірми-\”прокладки\”. А за документами в \”Межигір\’ї\” розташована аж ніяка не резиденція Януковича, а \”Культурно-оздоровчий центр\”.
Усе це господарство – з легендарною 4-поверховою \”Хонкою\”, гольф-, яхт- і кінним клубом, дебаркадером, боулінгом, тенісними кортами, підземним тиром, вертолітним майданчиком, комплексом теплиць та загонами для страусів – коштує мінімум 130 мільйонів євро. Саме така цифра фігурує в деяких документах австрійської фірми, яка входить до ланцюгу власників \”Межигір\’я\”.
Оформлення резиденції Янукович як \”рекреаційний об\’єкт\” мало дуже прагматичну мету. Це дозволило \”Танталіту\” отримати від держави… 50-відсоткову знижку на орендну плату за користування землею. Але парадокс – за законом, \”рекреаційні\” землі мають бути загального користування, тоді як до \”Межигір\’я\” не може зайти ніхто, окрім однієї особи в цілій державі.
При цьому навколо \”Культурно-оздоровчий центру\” побудовано систему захисту, якій позаздрив би берлінський мур часів Хоннекера.
Територію навколо \”Межигір\’я\” на авіанавігаційних картах позначено як зону, заборонену для польотів. Для контролю повітряного простору навколо \”Культурно-оздоровчого центру\” облаштували зенітний комплекс.
З води \”Межигір\’я\” охороняють на спеціальних швидкісних катерах. Усередині \”Межигір\’я\” створено персональну пожежну частину. По периметру резиденцію охороняє фірма \”Гроссер\”, директором якої є депутат Вишгородської районної ради від Партії регіонів.
Зовні охорону здійснює \”Беркут\” – державний силовий підрозділ швидкого реагування, який утримується за кошти платників податків, але замість боротьбі із бандитизмом патрулює шестиметровий паркан \”Межигір\’я\”.
Іншими словами, співробітники державної правоохоронної структури несуть службу навіть не біля резиденції президента, а навколо малозрозумілого \”Культурно-оздоровчого центру\”.
50 активістів партії \”Демократичний альянс\” своїм діями протягом минулого та цього тижня зробили послугу суспільству – вони показали справжнє обличчя президента Януковича. Його маніакальний страх за власний рай, збудований на березі Київського моря.
Спочатку \”ДемАльянс\” хотів провести під \”Межигір\’ям\” мітинг з вимогою до Януковича виправити катастрофічну ситуацію з автошляхами після цієї зими. Але суд заборонив мітинг під приводом боротьби із повінню. Тоді \”ДемАльянс\” замість мітингу прийшов допомогти боротися зі стихійним лихом – внаслідок чого був затриманий та арештований на 7 днів партійний активіст Максим Панов.
Наступного дня під \”Межигір\’ям\” вони вже провели мітинг з вимогою звільнити Панова – і був арештований на 5 днів керівник партії Василь Гацько. На понеділок було призначено нову акцію – з вимогою звільнення Панова і Гацька. Щоб не наражатися на нову судову заборону, акцію було проведено у формі зустрічі депутата Лесі Оробець із виборцями.
Тут Янукович і розкрився.
Так, він не реагує на невдоволених автомобілістів, що супроводжують його кортеж звуковими сигналами, коли стоять у пробках. Він не зважає на журналістів, що протестують проти цензури прямо перед його обличчям. Він не чує невдоволених голосів під час телеспілкування з країною, бо таких просто не допускають до мікрофонів. Він не зважає на результати виборів, за підсумками якого більша половина країни голосує проти нього.
Але він реагує на 50 молодих людей, єдиною зброєю яких були плакати. Під \”Межигір\’ям\” їх зустрічали три автобуси \”Беркуту\”, спецназ без розпізнавальних знаків, керівник Вишгородської районної міліції, начальник Київської обласної міліції (!), кілька десятків осіб рекетирської зовнішності, з десяток співробітників ДАІ та навіть куций альтернативний мітинг з числа пенсіонерів та бюджетних працівників села Нові Петрівці, яких на підтримку Януковича вивів сільський голова.
\”Скільки вам заплатили за цю акцію?\” – єдине, що запитав відносно молодий керівник села Родіон Старенький. За підписом цього персонажа ідуть до суду позови з вимогою заборонити будь-які акції під \”Межигір\’ям\” під найкарикатурнішими приводами.
Така реакція влади має лише одне пояснення – страх. Страх, бо якщо цей вірус ходіння під \”Межигір\’я\” не зупинити, одного дня туди замість 50 демальянсівців прийде 50 тисяч розлючених співгромадян.
Тоді ні \”Беркут\” не врятує, ні \”Гроссер\”, ні навіть зенітний комплекс на Київському морі. Не вірите? Запитайте у румунів.
Сергій Лещенко
Українська правда
peredplata
