Відповідаючи на запитання читачів \”Часу\”, народний депутат, генерал Геннадій Москаль пригадав курйозний випадок, що трапився під час роботи в чернівецькій міліції. Справа стосувалась так званого чернівецького людожера, який робив з людського м\”яса консерви.
Пане Геннадію! Набридла вже політика і класова боротьба!Згадайте, будь-ласка, курйозні випадки , якщо такі були у Вашій практиці. Дякую
Нещодавно я летів у літаку з владиками православної церкві Чернівецької області Онуфрієм і Мілетієм. І ми згадали про випадок, що стався на початку 90-х.
Тоді в Чернівцях завівся канібал. У сміттєвих баках та підвалах періодично знаходили розчленовані тіла людей, особи яких не вдавалося встановити. Розкрити цей злочин було дуже важко. Ми почали шукати всіх, хто останнім часом пропав безвісти. Однак таких, що могли стати жертвами людожера, не виявилося.
Тоді вирішили провести подвірні й поквартирні обходи всієї Чернівецької області. На одній із квартир жінка сказала, що найняла бомжа переставляти піч, а він півпечі зробив і пропав. Навіть не прийшов за грошима.
Ми спочатку знайшли сліди цього пічника і вже через його зв’язки з’ясували, що останнім часом він пиячив із невстановленим громадянином, після чого безслідно зник.
Цього громадянина вдалося знайти, і під час обшуку в нього дома виявили переробний мінім’ясозавод. Він підшукував бомжів, запрошував додому, пригощав спиртним, вбивав і пускав на м’ясо.
Було знайдено десь 50 консервованих банок із людським м’ясом. Однак це ще не все. Людожера знайшли, зате особу жодної жертви не встановили (ПІБ бомжа-пічника було невідоме). А без потерпілих справу в суд направляти неможливо. Сам злочинець мовчав і не йшов ні на який контакт із нами. У той час було чітко розписано, хто з правоохоронців працює зі злочинцями, яким загрожує смертна кара.
Я тоді був першим заступником начальника УВС, тому говорив із затриманим у самому кінці. На які теми не намагався говорити – ніякого сприйняття. Тоді було якесь церковне свято, бо чулися церковні дзвони, і я спитав: “У тебе взагалі мати є?” “Є”, – каже. “Водила тебе в дитинстві до церкви?” “Водила”. “Отченаш знаєш?”. “Знаю.” І прочитав Отченаш. Це була єдина тема, на яку він захотів спілкуватися, тому я кажу: “Будь-яка людина має сповідатися. Не хочеш висповідатися перед священиком?” І він каже: “Так”. Тоді я подзвонив владиці Онуфрію й сказав, що є одна затримана людина, дуже грішна, яка хотіла б висповідатися (про те, що він накоїв, я не говорив). І чи не міг би він прислати духовну особу, що має хороший контакт із людьми. Він прислав свого тодішнього секретаря Мілетія. Ми завели його до затриманого й залишили вдвох, адже є таємниця сповіді.
Чесно кажучи, дуже переживали, щоб злочинець чогось не накоїв. Разом вони знаходилися близько 4-х годин. А коли Мілетій вийшов, то був білий як стіна. Ми нічого його не питали, бо є певні церковні канони, і він нічого не говорив. Тільки сказав, що затриманий просить, щоб я зайшов до нього. Коли я зайшов, він плакав і сказав, що готовий у всьому зізнатися. Таким чином були встановлені всі, кого він з’їв. Чернівецький обласний суд засудив людожера до розстрілу. Ось такий ментовський курйоз!
peredplata
