Вважаю, що у кожного, хто причетний до русского міра, є лише два шляхи. Перший – регулярні походи на допити і комфортна в’язниця. Другий – втеча на політичну пенсію і повне зникнення з очей українців.
Той факт, що «діячів» ОПЗЖ/ПР/СДПУ(о) зараз просунули в НОК означає лише одне – вони шукають будь яку зачіпку, щоб зберегтися в українській політиці. А наше завдання – викинути їх назавжди. Зараз здорового глузду не вистачає не лише лучникам і футболістам, які голосували за ці політичні консерви в НОК, але й народним депутатам. Опзжисти продовжують спокійно ходити до парламенту, підголосовують разом із владою і навіть можуть мати доступ до державної таємниці. Більше того – їм вистачає зусиль блокувати рішення, які можуть бити по путінському міру (законопроєкти по забороні церкви московського патріархату, втраті мандатів місцевими депутатами від проросійських партій тощо).
Що робити?
Зараз вкрай важливо прийняти три принципових законодавчих рішення.
1. Урядовий законопроєкт (!) який дозволить позбавляти мандатів депутатів місцевих рад від проросійських партій.
2. Законопроєкт мого авторства, який заблокує можливість працювати у ВР опзжистам.
3. Законопроєкт, який заборонить балотуватися на будь-яких виборам лідерам проросійських партій.
Без цих трьох кроків рашистська політична гідра продовжить жити, працювати і, що страшніше, впливати на владу. Наголошую – нам потрібні лише принципові рішення. Усі напівкроки і напівміри – це лише підігрування політичним структурам окупанта.
Сергій Рудик, народний депутат України
peredplata
