Від Олександра Лієва залежить, у кого, за скільки і яку зброю та військову техніку купує Україна.
За закупівлі оборонного обладнання в Україні відповідає колишній міністр АР Крим часів Януковича, який має доволі проросійську та корупційну репутацію, заявляє у своєму блозі голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
З літа 2022 року тимчасово виконуючим обов’язки керінвика департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України є Олександр Лієв. Саме він визначає, у кого, за скільки і яку зброю та військову техніку купує держава Україна за кошти українських платників податків.
Попри публічні заяви Міністра оборони Олексія Резнікова про те, що зброю закуповує Агенція з оборонних закупівель за стандартами НАТО, департамент Лієва укладає багатомільярдні контракти.
Спираючись на відкриті дані та матеріали журналістських розслідувань Шабунін пише, що Олександр Лієв є уродженцем міста м. Ухта Республіки Комі РФ. За часів президентства Віктора Януковича він був міністром курортів та туризму АР Крим та на цій посаді втрапив у скандал, коли у 2013 році отримав орденом святой Анни Трєтьєй Стєпєні від Глави російського Імпєраторського Дома Государині Вєлікой Княгіні Марії Владіміровни. Тоді міністр українського Криму прокоментував нагороду російської “імператриці” словами «Служу Отечеству!», але після шквалу критики видалив пост.
На початку окупації Криму 5 березня 2014 року Олександр Лієв в інтерв’ю Громадському закликав «почути Крим» і «легалізувати референдум» про його статус. Тоді ж він натякнув, що був готовий працювати в окупаційному уряді Аксьонова, однак заявив, що «не відповідає критеріям, які стають актуальними у цей революційний час», і обіцяв допомагати міністру.
Згодом уже ексміністр виїхав із півострова, за час кар’єри на якому відзначився не дуже проукраїнськими діями.
Так, у 2006 році Лієв блокував вʼїзд українським військовим морякам на територію українських маяків, які займали російські війська, та був членом «тіньового уряду» Криму, який навіть визнала Росія.
Також ще з Криму за Лієвим тягнеться шлейф корупційних історій. Привів Лієва в політику колишній голова міськради Красноперекопська Сергій Куніцин, який мав тісні зв’язки із Дмитром Фірташем. Зокрема у 2009 році, коли Куніцин зайняв посаду голови Севастопольської держадміністрації, а Лієва призначили керівником управління Антимонопольного комітету. Період “губернаторства” Куніцина у Севастополі запам’ятався аферами навколо земельних ділянок та іншого майна Міноборони України, які через схему сервітуту віддавались під комерційну забудову.
«У 2010 році після відставки Куніцина Лієв зійшовся з “донецькими” – урядом АРК Василя Джарти – та отримав посаду заступника міністра курортів і туризму, яке очолював в уряді Могильова. Саме близькість до “донецьких” могла бути головною причиною, чому Лієва не взяли в окупаційний “уряд Аксьонова”, який формували в основному із “кримських”, дуже ображених на Януковича, Джарти і Могильова осіб», – вказує Шабунін на можливу причину, чому прихильник анексії Криму опинився в Україні.
Після окупації півострова Лієв перебрався до Києва та в 2014 році влаштувався працювати на керівні посади до Національної суспільної телерадіокомпанії, де прилаштував і своїх родичів. Однак після виявлення цього факту звільнився у в 2019 році.
Паралельно з лютого 2015 по квітень 2016 року Лієв був радником міністра аграрної політики України Олексія Павленка, де, за даними ЗМІ, фактично очолював патронатну службу міністра та був відповідальним за процедуру конкурсів на керівників усіх державних підприємств МінАПК.
Зокрема у лютому 2016 року екскерівник “Артемсолі” Денис Фоменко в інтерв’ю «Економічній правді» звинуватив міністра Павленка у використанні “смотрящих” для викачування грошей з держпідприємств, а серед “кураторів”, назвав і прізвище Лієва. Сам Лієв тоді заперечував звинувачення…
Згідно з декларацією Лієва за 2016 рік, з квітня 2014 року він користувався будинком під Києвом в селі Іванковичі Васильківського району площею 539 кв м. а також мав 345 тисяч доларів готівки, походження якої важко визначити.
У 2017 році родина Лієва почала активно купувати нерухомість в Києві. Зокрема дружина Тетяна оформила на себе трьохкімнатну квартиру площею у 201,4 кв м в центрі Києва на вулиці Січових Стрільців, а ще одну, площею 38,7 кв м, вона придбала уже на початку 2019 року.
Дружина Тетяна Лієва є бенефіціарною власницею ТОВ “Зручно”. Товариство не відрізняється значними оборотами у 2020-2021 роках, проте отримувало незначні державні тендери з послуг з розміщення текстової інформації, графічних елементів, зображень на веб-порталі “Zruchno.Travel”.
«Невідомо, чим саме займався Лієв в період між 2019 та 2021 роками, але за інформацією ЗМІ в січні 2022 року Лієв якимось дивом потрапив на роботу в Міністерство оборони України. Всі вищенаведені факти про відверто проросійське та корупційне минуле Олександра Лієва є в публічному доступі, але незважаючи на це, він вже більше півроку є головним відповідальним країни за закупівлі зброї», – зазначив Шабунін.
Нагадаємо, раніше ZN.UA оприлюднило розслідування щодо закупівель Міноборони продовольства для армії. У матеріалі йдеться, що міністерство підписало угоду на 13 мільярдів із фірмою зі статутним капіталом у тисячу гривень. Тобто, МО під час війни уклало угоду з фірмою–”прокладкою”.
Після кількох заяв про “інформаційну атаку” міністр оборони Олексій Резніков врешті заявив плани створити нову, “більш гнучку” систему харчування для ЗСУ на тлі розслідування щодо корупційних закупівель в Міноборони. Однак на практиці Міноборони вирішило сховати ціни на продукти харчування в усіх доступних контрактах та навіть видаткових накладних.
Подробиці історії читайте у статті Юрія Ніколова “Тилові щури Міноборони під час війни “пилять” на продовольстві для ЗСУ більше, ніж за мирного життя”.
peredplata
