“…В Галичині ми дислокувались в селі Бабин, Косівського району. Тут повстанець “Бомба” зробив дуже оригінальну криївку. Хребтом гори йшла невелика пішохідна доріжка. Від доріжки по обі сторони гори був ліс, власниками якого були односельці “Бомби”.
Кожний господар свою ділянку відмежовував колючим дротом. На одній такій межі ріс величезний бук, який в середині був порохнявий. “Бомба” придумав під тим буком викопати криївку. На день, місце роботи розмасковувавли і я цілий день сиділа у гущавині і спостерігала, аби хтось випадково не набрів на те місце.
Криївку викопали досить швидко, гарно замаскували і почали готувати вхід. Дупло скоро розчистили, але найгірше було з корінням. Воно вийшло дуже міцне і здорове. “Бомба” запропонував знайти довге свердло , просвердлити в стовбурі отвір, а потім ще долотом обрубати коріння. Так і зробили. Води в криївці не було. На межі старий дріт замінили новим і він став підвісною дорогою, якою ми зимою ходили по воду. Три ряди дроту були міцно прибиті до слупків. Спіднім дротом ходили, а за верхній трималися. На цій межі, на верху була дерев”яна загорода, яка теж ставала нам у пригоді.
Воду носили каністрами у наплічниках. До криївки діставались драбиною, яка на кінцях мала залізні штирі,щоб не лишати на снігу великих слідів. Драбина весь час стояла в середині бука.
У криївці зимувало п”ять чоловік ; “Бомба” з жінкою Василиною, Коля, я і Дмитро з Бабина. “Сталя” з нами вже не було. На той час він уже загинув у шешорських лісах…
Згодом, хоча нас, мене і Колі Вже не було у Бабині, “Бомба” ще кілька зим зимував у криївці. Одну зиму з нами був Паєвський Юрій, який у 1953 році був засудженний на двадцять п”ять років тюрми…”
Дейчаківський Ігор. Василь Савчак — «Сталь» — провідник ОУН Буковини. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2006. с. 49-50.
Світлина: Військово-історичний Клуб “Мамай” та Товариствo пошуку жертв війни “ПАМЯТЬ”.
peredplata
