За 6 місяців поточного року в м.Чернівці зареєстровано 25 випадків сальмонельозу проти 21 випадку за аналогічний період минулого року; спостерігається збільшення захворюваності на 4 випадки. Серед захворілих діти до 18 років складають 38,5%, а саме 10 осіб.
Сальмонельóз – інфекційне захворювання, що викликається бактеріями роду Сальмонела. Захворювання характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту і септицемією, ураженнями паренхіматозних органів та жовчного міхура, а при гострому та хронічному перебігу – пневмонією та артритами.
Джерелом інфекції можуть бути тварини, птахи, люди, хворі на сальмонельоз або здорові бактеріоносії. Найчастіше – велика рогата худоба, свині, свійська водоплавна птиця, кури, у кишках яких з великою постійністю містяться різні серовари сальмонел. Нерідко інфікуються яйця птахів. Тварини можуть виділяти збудника з сечею, калом, молоком, слиною, носовим слизом. Механічним переносником сальмонел можуть бути мухи.
Серед людей найбільшу небезпеку становлять хворі з легкими та стертими формами сальмонельозу. Бактеріоносійство може тривати багато місяців і навіть років.
Зараження відбувається аліментарним і контактно-побутовим шляхами. У 96–98% випадків захворювання зв\’язане із споживанням інфікованої їжі. В харчових продуктах, особливо в напівфабрикатах, сальмонели не лише зберігаються, але й швидко розмножуються. Контактно-побутовий шлях зараження спостерігається переважно серед дітей раннього віку, осіб похилого і старечого віку та дуже ослаблених. У дітей сприйнятливість до інфекції значно більша, ніж у дорослих.
Інкубаційний період коливається від 2-6 годин до 2-3 днів. Основні клінічні явища зв\’язані з дією ендотоксинів, які вивільнюються при руйнуванні сальмонел у травному каналі, на судинну і нервову сітки слизової оболонки.
Клінічні прояви – гострий біль у животі, який локалізується переважно в епігастральній та ілеоцекальній ділянках, біля пупка (так званий сальмонельозний трикутник), посилюється перед блюванням і дефекацією. Після блювання біль слабшає.
Пронос починається пізніше, ніж блювота. Випорожнення рясні, кал смердючий, досить швидко стає водянистим з домішками слизу і зеленуватим відтінком.
Хворі переважно бліді. Зрідка лице червоне з ін\’єкцією судин склер і кон\’юнктиви, на губах герпетична висипка. Пульс частий, артеріальний тиск знижений. Тони серця приглушені. Можуть виникати екстрасистолія, систолічний шум на верхівці. Живіт здутий, при пальпації болючий, бурчить. У третини хворих збільшена печінка, у 20-25% – селезінка.
При легкому перебігу сальмонельозу втрати рідини не перевищують 3% маси тіла, середньої важкості – від 4 до 6%, при важкому перебігу – 7-10%. Останній характеризується яскравою інтоксикацією з вираженими диспепсичними проявами. Якщо не надати хворому допомоги, розвивається гіповолемічний або інфекційно-токсичний шок.
Бактеріоносійство може бути гострим, коли виділення сальмонел продовжується не довше ніж 3 місяці після перенесеного захворювання і хронічним (понад 3 місяців).
Носійство вважають транзиторним при відсутності протягом останніх 3 місяців клінічних проявів і змін слизової оболонки кишок при ректороманоскопії, а сальмонели вдалося виділити з калу лише 1–2 рази; результати серологічних досліджень негативні. Сальмонельоз може приєднуватись до інших хвороб (нозопаразитизм).
Сальмонельоз розпізнають на підставі характерних клініко-епідеміологічних ознак і лабораторних даних. Слід врахувати, що гастроінтестинальна форма розпочинається гостро і вже через 10–12 годин досягає максимальних проявів. Клінічна картина складається з синдромів загальної інтоксикації та гострого гастроентериту. Вагомими є свідчення про груповий характер захворювань та їхній зв\’язок з уживанням недоброякісних харчових продуктів або страв, що були приготовлені з порушенням санітарно-гігієнічних вимог.
У більшості випадків сальмонельоз має типові клінічні та епідеміологічні риси харчової токсикоінфекції. З токсикоінфекцій, що їх спричинюють, – умовно-патогенні мікроби, найбільш подібні до нього – стафілококовий токсикоз, протеоз і клостридіоз. Проте стафілококовий токсикоз і протеоз відрізняються коротким інкубаційним періодом (частіше 2-6 годин), бурхливим і нетривалим перебігом (1–2 доби). На відміну від сальмонельозу, ешерихіоз перебігає з переважанням колітичного синдрому, нагадуючи легку форму дизентерії. Діагноз можна підтвердити виділенням з блювотиння, калу ентеропатогенних кишкових паличок.
Лікування організують з урахуванням клінічних і епідеміологічних даних. Обов\’язковій госпіталізації підлягають хворі з важким і середньої важкості перебігом сальмонельозу та особи, які проживають у гуртожитку або належать до декретованої групи.
Виписати зі стаціонара можна після повного клінічного одужання, не чекаючи результатів контрольного бактеріологічного дослідження калу і сечі. Останнє роблять через 2–3 дні після закінчення етіотропної терапії. Працівникам харчових підприємств і особам, які прирівняні до них, роблять дворазове (з перервою 1-2 дні) дослідження випорожнень і одноразове – жовчі. Якщо висіяли сальмонели, спостереження (і при потребі – лікування) здійснюють амбулаторно.
Диспансерному нагляду в поліклініці підлягають лише особи декретованих груп протягом З міс зі щомісячним лікарським оглядом і бактеріологічним обстеженням. У випадку виділення сальмонел, цих осіб усувають від роботи, допоки не будуть отримані негативні результати трикратного дослідження калу і однократного – жовчі. Якщо встановлено хронічне бактеріоносійство, їх переводять на один рік на іншу роботу.
Профілактика та заходи в осередку. В епідемічному осередку, за яким спостерігають протягом одного тижня, виявляють і знешкоджують джерело інфекції, проводять бактеріологічне дослідження харчових продуктів і осіб, котрі їх приготували і спожили. Після госпіталізації хворого роблять заключну дезінфекцію, якщо ж він залишився вдома, – поточну.
В Україні здійснюється державний санітарний нагляд за харчовими підприємствами. Він передбачає систематичний контроль виготовлення, зберігання, транспортування і реалізації продуктів. Важливо досягти максимальної автоматизації і механізації технологічних процесів, не допустити стикання сирої і готової продукції на всіх етапах проходження, забезпечити якісну термічну обробку, використання холодильних камер для зберігання продуктів, які швидко псуються. Категорично заборонено надходження качиних і гусячих яєць у торгову мережу і використання їх на підприємствах громадського харчування. Ветеринарна служба має забезпечити суворий санітарний контроль забою худоби і птиці.
Завідуюча відділенням організації
епідеміологічних досліджень ДУ«Чернівецький
обласний лабораторний центр Держсанепідслужби
України» Оделя Боднарюк
peredplata
