В інших громадах – не менша вакханалія: парки-фонтани, вуличне освітлення, концерти-розваги. Навіть виділяють кошти на кіно (особисто бачив у Прозоро). Війна? Ні, не чули.
Що важливо. Місцева влада нічого не вигадує, а просто копіює центральну. Якщо вам можна «Велике будівництво» і примітивні серіали під час війни за державні кошти, то чому ми не можемо з місцевого бюджету витрачати на фасади і фестивалі. Така собі неформальна змова центральної і місцевої влади – союзу тих, для кого війна лише фон для майбутніх виборів.
Зупинити цей парад глупства можна лише за один день. Банкова дає вказівку уряду (у нас без цього ніяк) і вже сьогодні через Держказначейство можуть блокуватися ключові платежі на капремонти і «витрати на вітер». Для цього потрібно лише внести зміни до урядової постанови № 1178 від 12 жовтня минулого року «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель…». Лише кілька уточнень і механізм запрацює.
Але ні, не можна. А як тоді «відкати» та інші солодкі схеми. І, знову ж таки, готуємося до виборів на крові, тому цинізм – наше все.
Сергій Рудик, народний депутат України