Відповідно до вимог Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об\’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов\’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку. Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено поняття первинного документа, як такого, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, повідомили в Державній податковій адміністрації в Чернівецькій області.
Порядком та умовами подання періодичної митної декларації встановлено, що товари, ввезені на митну територію України за періодичною митною декларацією підприємствами з безперервним виробничим циклом, можуть бути використані для виробництва або за призначенням після виконання в установленому порядку митних процедур, пов\’язаних з контролем за доставкою таких товарів і видань та здійснення необхідних видів контролю. У випадку здійснення платником операцій з особами, які є нерезидентами, датою збільшення валових витрат платника податку визначалась дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) – дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати, у тому числі часткової або авансової. Таким чином, у разі імпорту товарів на митну територію України у період до 1 квітня нинішнього року, такі товари підлягали включенню до складу валових витрат за правилами, встановленими Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, у тому звітному періоді, у якому відбулось оприбуткування таких товарів.
Податковим кодексом України змінено правила визначення витрат платника податку, зокрема встановлено, що витрати, які формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визначаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Щодо порядку оподаткування податком на прибуток операцій з розрахунками в іноземній валюті, то, відповідно до Податкового кодексу, витрати, здійснені (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв\’язку з придбанням у звітному податковому періоді товарів, робіт, послуг, у встановленому порядку включаються до витрат такого звітного податкового періоду шляхом перерахування в національну валюту тієї частини їх вартості, що не була раніше оплачена, за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких витрат згідно з цим розділом, а в частині раніше проведеної оплати – за курсом, що діяв на дату здійснення оплати. Таким чином, в умовах дії Податкового кодексу України валові витрати з придбання товарів, що включаються до собівартості, в податковому обліку слід врахувати в національній валюті за офіційним курсом на дату визнання доходів від реалізації таких товарів, а у разі здійснення передоплати – на дату оплати таких товарів.
Прес-служба Чернівецької ОДА
peredplata
