Дивлюся на чергові політичні ігри. Як танці дикунів: посади, торги, хто чия людина. Хочеться кричати – люди, ви у своєму розумі! Нам потрібні блискавичні рішення, професійний Кабмін, перекроюємо все що можна і посилюємо обороноздатність. Не тротуари – а окопи, не марафони – а снаряди, не велике будівництво – а дуже і дуже багато безпілотників. Задіяти все до копійки, часу реально немає.
Кілька днів тому працювали у Марганці. Останній раз був тут у 22-му, у перші місяці масштабної війни. За два роки змінилося буквально все. Навіть не знаю як краще сказати – місто помирає чи ще виживає.
Для розуміння – день без прильотів тут виняток із правил. Тиждень тому русскіє пройшлися по місту градами – частину будинків і інфраструктуру просто стерли.
Дякую місцевій владі, яка якимось дивом ще вирішує питання людей, що залишилися. Багато питань закриває буквально на голому ентузіазмі.
Думаю, було б добре тут провести виїздне засідання Верховної Ради. А ще краще – спільно з Кабміном і чиновниками Офісу Президента. Щоб багато в кого розвиднілося в очах, прийшло розуміння, що війна – це не “картинка з телевізора” і як має працювати влада воюючої країни.
Сергій Рудик, народний депутат України
peredplata
