Ліквідація генерал-лейтенанта Ігоря Кирилова в Москві є важливою новиною не лише з точки зору відповідальності за використання хімічної зброї, а й за його роль в інформаційній війні, яку Росія веде проти України. Кирилов, який очолював війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту ЗС РФ, був головним поширювачем численних фейків для дискредитації України у світі. Українські бойові гуси і комарі, брудна бомба, етнічно націлена зброя, біозброя на основі коронавірусу та пташиного грипу, психотропна зброя — всі ці хіти озвучував саме Кирилов. І навіть показував слайди.
Один з найепічніших його брифінгів відбувся у жовтні 2022 року. Кирилов тоді показав слайди, які мали довести, що Україна начебто працює над створенням «брудної бомби». Однак це було повне фіаско: фактчекери Bellingcat встановили, що фото-«докази», які він використав, виявилися кадрами з радіоактивних досліджень, проведених у Словенії в 2010 році, і не мали жодного стосунку до України.
Але найбільше запам’ятається інший «подвиг» Кирилова: саме він «врятував» Росію-матушку від українських біолабораторних бойових комах, птахів і кажанів. І не простих, а навчених перед укусом відрізняти, громадянином якої країни є жертва. Позаяк експерти переконують у неможливості навчити комара відрізняти етнос, то вочевидь, ці просунуті тварини є кіборгами: мають прямий зв’язок з Дією та іншими сервісами, яких, як відомо, в росіян немає. Минулоріч Кирилов відзвітував, що «завдяки діям Міноборони Росії вдалося зупинити реалізацію американських військово-біологічних програм на території України». Тому росіяни можуть спати спокійно, і українські «бойові комарі» їх не покусають.
Окрім наказів застосовувати хімічну зброю у війні (майже 5 тисяч випадків застосування за даними СБУ), Кирилов став ще й символічною фігурою російської пропаганди, довівши до абсолюту використання брехні, фальсифікацій і маніпуляцій як засобу ведення війни. За часи російсько-української війни маячню Кирилова неодноразово спростовували в Радбезі ООН, Пентагоні, Держдепі США, Євросоюзі та в Україні. Ліквідація не тільки позбавляє Росію ще одного пропагандиста, але й стає важливим сигналом про те, що дезінформація не повинна залишатися безкарною.