Наш власний кореспондент Ростислав Демчук передає з Мюнхена:
-Сьогодні як ніколли багато чого поставлено на карту. Перемога Росії буде не лише перемогою над Україною, але і перемогою над усим альянсом НАТО та збільшить ризик ширшої війни в Європі, і це, ймовірно, будуть країни Балтії. Самоусунення США з цього процесу підбадьорить авторитарні держави в інших частинах світу, включаючи Китай, Іран та Північну Корею. Це глибоко послабить довіру до НАТО та підірве єдність трансатлантичної спільноти. На існуванні НАТО можна ставити масний хрест.
По-друге, США, хоча й пригрозили Росії новими санкціями, дають Путіну переконання у його безкарності і що Захід не має великого бажання перемогти його агресію щодо України. Російський президент, схоже, сповнений рішучості продовжувати своє повномасштабне вторгнення, розглядаючи заклики євроатлантичної спільноти до припинення вогню, переговорів і угоди як ознаки трансатлантичної слабкості та навіть відчаю. Це все читалося на обличчях політичних і державних лідерів у Мюнхені.
По-третє, Трамп і його старші радники неодноразово заявили, що вторгнення Росії в Україну має більше хвилювати Європу, а не США. Крім того, Трампа доведеться переконати, що і європейські союзники Сполучених Штатів справді готові і здатні протистояти Путіну. Але чи готові і здатні?
По-четверте, вікно для впливу європейців на Трампа швидко закривається. Якщо прийняти рішення в Європі ухвалюються дуже болісні і довго, то Трамп і його команда приймають рішення швидко, якщо не інстинктивно, завжди прагнучи до вирішальних результатів. Європейці мають зрозуміти, що Трамп вживе заходи щодо України протягом кількох тижнів, і він, швидше за все, обере один із трьох шляхів:
Нав’язати Україні несправедливий і нестабільний мир, як це було фактично запропоновано його міністрами та представниками США різних рівнів. Отже, в такій ситуації європейцям потрібно зараз виступити єдиним фронтом і скоординованою пропозицією аби переконати Трампа вжити спільних заходів для припинення бойових дій в Україні на таких умовах, які зміцнять безпеку України, забезпечать міцну військову стабільність на східних кордонах Європи.
Європейські лідери повинні використати цей момент, щоб висловити тверду рішучість змінити “співвідношення сил”. Це включає значне посилення військової допомоги Україні, посилення економічного тиску на Росію та активізацію зусиль зі створення політичної антипутінської опозиції в Росії
Але центром цієї стратегії має бути європейська пропозиція розгорнути війська в Україні. Таке розгортання включатиме “підтримку” допомоги з боку Сполучених Штатів — фразу, яку Рубіо неодноразово використовував, щоб описати, як має працювати альянс НАТО з точки зору розподілу тягаря війни в Україні. Але військові сили будуть європейськими за складом і будуть основою гарантії безпеки України.
Такі сили стримування можуть складатися з двох-трьох розширених дивізій, понад 80 відсотків особового складу та обладнання, яке надасть європейським країнам та Канаді. Це включає потужні військово-повітряні сили, протиповітряну та протиракетну оборону та ударні елементи дальньої дії. Внесок “захистів” США може складатися з командного елемента, а також авіації, протиповітряної та протиракетної оборони.
Така пропозиція європейців Трампу надасть йому чіткий спосіб виконати свою обіцянку повернути мир у Європу, затвердити довіру до його політики національної безпеки, заснованої на зміцненні миру через силу, і створити новий прецедент у розподілі тягаря конфліктів у Європі.
Настав час для Європи діяти і діяти рішуче.
peredplata
