Трамп: “Так, я на боці України. Не обов’язково Зеленського”

Lyudmyla Pustelnyk

 

100 днів на посаді президента США, що сказав про Україну інтерв’ю журналу The Atlantic, його записав редактор Джефрі Голдберг. Той самий, який раніше оприлюднив чат міністра оборони Гегсета в месенджері Signal про запланований військовими США обстріл хуситів. Отже, про війну та мир в Україні:

Трамп: – Я справді вірю, що те, що я роблю, добре для країни, для людей, для людства. Як ви чули, я щойно був із прем’єр-міністром Норвегії… Кілька хвилин тому у нас також був колишній голова НАТО, Столтенберг. Чудовий хлопець; обидва чудові люди. І вони зробили заяву: “Якщо ви не закінчите цю війну, вона ніколи не закінчиться; вона триватиме вічно, і людей будуть вбивати ще довго”. І, знаєте, вони втрачають — я казав, що 2500 людей на тиждень; це близько 5000 людей на тиждень, здебільшого російські та українські солдати. І якщо ми зможемо зупинити це, це було б чудово.

Ґолдберг: – Упродовж 100 років американські президенти природно симпатизували меншим націям і народам, які зазнавали знущань або гноблення з боку росії. Ви, здається, не маєте тієї самої вродженої симпатії. Це не тільки про Рональда Рейгана мова. Це Джиммі Картер, Джон Кеннеді і так далі. Чому ви, здається, не відчуваєте до цих стражденних, пригноблених націй того самого, що кожен інший американський президент?

Трамп: – Я думаю, що відчуваю. І що я рятую цю націю. Я думаю, що [інакше] дуже скоро цю націю розтрощать. Це [росія] велика бойова машина. Давайте дивитися правді у вічі. І якби не я, хто дав їм джавеліни, які підбивали танки… Ви знаєте, той танковий момент був визначним, коли танки загрузли в багнюці, і я дав їм величезну кількість джавелінів. Це протитанкові знищувачі. І вони [росіяни] всі ті танки вивезли, коли вони потрапили в багнюку. Ви знаєте, це був важливий момент, тому що, якби ці танки пішли [далі вперед], вони були за 71 милю від Києва і збиралися захопити Київ. Це був би кінець війни; це би закінчилося за один день.

І це була одна з причин, чому це тривало. Я також міг би сказати, дуже погано, що це триває, бо багато людей померло. У тій війні загинуло набагато більше, ніж повідомляється. Не тільки солдатів. Це багато вояків, але це також багато інших людей. І, знаєте, я справді можу стверджувати, що я був дуже добрим, бо рятував цю країну. Прем’єр-міністр Норвегії — дуже шанована людина — каже, що якби президент Трамп не втрутився, ця війна ніколи б не закінчилася. Я вважаю, що роблю велику послугу Україні. Я в це вірю.

Голдберг: – Проте, українці не вірять.

Трамп: – Ну, вони не вірять, тому що мають досить хорошу рекламу [чому не слід вірити Трампу]. (Вочевидь, йдеться про його винятково негативний імідж в світових загалом та українських зокрема ліволіберальних ЗМІ – ред.). Подивіться, війни в Україні ніколи б не було, якби я був президентом. Цього б ніколи не сталося, і цього не сталося за чотири роки (першого терміну Трампа в Білому домі – ред.).

Ґолдберг: – “Владімір, ЗУПИНИСЬ!” Ви написали це недавно на Truth Social (після жорстокого російського обстрілу України у Вербну неділю – ред.).

Трамп: – Так, я це зробив.

Ґолдберг: – путін не здається мені тим хлопцем, який скаже: “О, добре, Трамп сказав мені, що хоче, аби я зупинився, тому зупинюся”.

Трамп: – Ви можете бути здивовані.

Ґолдберг: – Ну, якщо це так, то повернуся і скажу: “Ви мали рацію. Я був неправий”. Але думаю, що правий. Він не той, хто просто припинить спроби захопити всю Україну. Питання в тому: якщо він просунеться вперед, якщо він матиме більше військових успіхів…

 

Трамп: – Що можливо.

Ґолдберг: – Буде підривати житлові будинки…

Трамп: – Звичайно.

Ґолдберг: – Ви коли-небудь передбачаєте ситуацію, в якій збираєтесь увійти не з військами [в Україну], а з більшою кількістю зброї, з повною підтримкою України у збереженні її територіальної цілісності?

Трамп: – Це не обов’язково має бути зброя. Існує багато видів зброї. Не обов’язково має бути та, що з кулями. Це може бути зброя з санкціями. Це може бути зброя з банківською справою. Це може бути багато іншої зброї.

Голдберг: – Чи може путін щось зробити, що змусило б вас сказати: “Знаєте що? Зараз я на боці Зеленського”.

Трамп: – Не обов’язково на боці Зеленського, але на боці України – так. Так. Мені було важко із Зеленським. Ви бачили це тут, коли він сидів прямо в цьому кріслі, коли він просто не міг зрозуміти.

 

Голдберг: – Це була одна з найдивніших речей, які я коли-небудь бачив в Овальному кабінеті.

Трамп: – Все, що йому потрібно було зробити, це промовчати, розумієте? Він виграв свою позицію. Але замість того, щоб сказати “добре”, коли я зробив заяву, що працюємо над вирішенням проблеми, намагаємося допомогти, він сказав: “Ні, ні, нам також потрібна безпека”. Я сказав: “Безпека?”

Голдберг: – Хіба він не повинен відстоювати свою країну?

Трамп: – Так, повинен але давайте для початку вирішимо питання війни. Я насправді сказав: “Навіть не знаю, чи зможемо ми покінчити з цим”. Ви знаєте, він говорив про безпеку вже після. Пізніше. А потім він зробив заяву про те, що вони змагалися на війні наодинці, їм ніхто не допоміг. Я сказав: “Ну, ми допомогли вам 350 мільярдами доларів, а Європа допомогла вам набагато меншими грошима”, і це ще одна річ, яка мене турбує.

Нам потрібно побачити, що станеться протягом наступного майже тижня. Ми зараз у процесі останніх штрихів мирної угоди. І знову ж таки, це війна Байдена. Я не хочу, щоби мені нав’язували цю тему. Це страшна війна. Не повинно було її статися. Ніколи не сталося за мого президенства, це така ж правда, як ви тут зараз присутній.

Голдберг: – Отже, ця сцена з президентом Зеленським тут, ви не думаєте, що це налякало Тайвань або Південну Корею чи Японію?

Трамп: – Ні. Ні.

Ґолдберг: – Хіба вони не спитають: “Ось так він ставиться до союзників?”.

Трамп: – Ну, подивіться. Готові? Інші поводилися з нами так погано . Ми поїхали до Південної Кореї і опікувались ними через війну. Ми піклувалися про них і ніколи не зупинялися. Ви знаєте, ми маємо 42 000 військових у Південній Кореї. Коштує нам дуже дорого. Я фактично змусив їх заплатити 3 мільярди доларів, а потім Байден припинив це. Я не знаю, чому. Вони стали дуже багатими. Вони отримали постачання; забрали наші машини. Знаєте, вони забрали багато наших підприємств, багато наших технологій.

Вам не потрібно жаліти ці інші країни. Ці інші країни добре нажилися за наш рахунок, дуже добре. А я хочу захистити свою країну. Хочу бути впевненим, що ще через сто років у вас буде велична країна. Це дуже важливий час. Джеффрі, зараз дуже важливий час. Зараз один із найважливіших періодів в історії нашої країни.

Джефрі Ґолдберг, журнал The Atlantic, https://www.theatlantic.com/

peredplata

Залишити відповідь