Отже, The Economist пише про те, як Верховна Рада дружно проголосувала за повернення повноважень НАБУ і САП. Формально — перемога. Але, як підказують джерела журналістів, головна інтрига ще попереду. Бо людина, яка раніше ці повноваження віджимала, нікуди не поділась — мова про Андрія Єрмака.
Саме він, за даними видання, очолював спроби зупинити кримінальні переслідування людей із найближчого оточення Зеленського. Саме він, за їхньою логікою, є символом тої системи, де всі рішення приймаються в одному кабінеті — незалежно від законів і повноважень.
Повернення антикорупційних інституцій до роботи — річ позитивна. Але проблема в іншому: навіть при всіх повноваженнях, система лишається такою, де лояльність важить більше за закон. Зеленський продовжує захищати “своїх”, а вся структура влади крутиться навколо кількох прізвищ.
Це не лишається без наслідків. У самій НАБУ, кажуть, кипить невдоволення. Детективи, яких публічно звинувачували у роботі на ворога, злі й принижені. І хоча вони діятимуть у межах закону, тепер вони — принципові. Ні на пів кроку назад.
Вже офіційно підтверджено обшуки в младорегіонала Шурми в Німеччині, а це означає, що справа рухається у процесуальному розумінні.
Ще один нюанс: заява НАБУ про відсутність справи на Єрмака поки що нічого не означає. Бюро не могло сказати інакше — юридично, процедурно, етично. Але історія на цьому не завершилась.
ЗМІ союзників повністю перевертають ставлення союзницьких урядів до влади Зеленського і важко не помітити навіть прихильникам найдосвідченішого лідера сучасності. Тому очікувати варто хостингу, негативу від позитивного марафону і його блогерів в сторону союзників.
peredplata
