Керівник Управління держохорони Валерій Гелетей розповів, як екс-президент тікав з країни, про фобії гаранта і кримінальні справи, що не дійшли до суду, пише \”Сегодня\”.
– Валерію Вікторовичу, давайте детальніше поговоримо про безпеку високопосадовців, і не тільки екс-президента. Що б ви сказали про нещодавній замах на харківського мера Геннадія Кернеса? Його, до речі, не ваші підлеглі охороняли?
– Ні. Там була не державна структура. Особисто у мене немає сумнівів у тому, що це був замах на його життя. Патрон 7,62 мм. Забійна сила – серйозна. Місце, де кілер чекав жертву, обрано не випадково – судячи з усього, давно помітив, бував там не раз. Воно дозволяло і точний постріл зробити, і швидко сховатися. Хто замовив злочин, кому, які мотиви – з\’ясовує слідство. Кернес публічно заявляв, що Харків був і залишається в складі України. Такого рівня політична фігура не всім була бажана. І мера спробували прибрати.
– Професійно?
– Принаймні, не дилетантськи. Але охорона вжила не всіх заходів, щоб уберегти і захистити мера від кілера. Хочеться сподіватися, що злочин розкриють. Це справа честі правоохоронців.
З «ЛІЧКИ» ПРЕЗИДЕНТА – В ОХОРОНУ КАНДИДАТА
– Безпеку ще одного відомого харків\’янина – нині кандидата в президенти Михайла Добкіна – забезпечують зараз ваші співробітники. Це правда, що серед них є і колишні охоронці Віктора Януковича?
– Мені б не хотілося, щоб їх сприймали як охоронців Януковича. Вони і самі проти такої назви. До того, як увійти в охорону Януковича, вони працювали з Ющенком.
– Тобто люди, які охороняли президентів Ющенка і Януковича, запросто можуть і кандидатів у президенти охороняти?
– Ті, хто працював і працює в особистій охороні президента, це вища каста охоронців. Не применшуючи достоїнств інших співробітників, зазначу, що в «лічку», як скорочено називають особисту охорону глави держави, підбирають найбільш підготовлених професіоналів.
– Як же так вийшло, що найбільш підготовлені професіонали пішли разом з Януковичем?
– Ну, по-перше, з Януковичем пішли не всі його охоронці. Частина залишилася, оголосивши, що не бажає бути з ним, і залишається в Україні. Вони розуміли, що президент фактично рятується втечею, вивозить матеріальні і культурні цінності і відмовилися перетинати з ним кордон. По-друге, на той момент, коли Янукович залишав країну, він де-юре був президентом, і в розшук його ще не оголосили.
– Скільки охоронців залишилися вірні Януковичу?
– 16 осіб на чолі з начальником особистої охорони Костянтином Кобзарем.
– У російській пресі обговорювалася версія зникнення Януковича, заснована на тому, що його нібито переслідували, готувалися вбити, стріляли по його автомобілю і так далі.
– В УДОУ щодо будь-якої НП, пов\’язаної з діючими або звільненими працівниками, проводиться службове розслідування. Коли ті співробітники, які відмовилися їхати з Януковичем, повернулися до Києва, кожен дав письмові пояснення – де був, що робив, виклав свій погляд на події… Те, що машина Януковича нібито була обстріляна, ніхто не підтвердив.
– І ніяких слідів немає?
– У корпусі автомобіля, є якийсь отвір, але його походження незрозуміле. Може, це і не слід від кулі. Експертиза поки не дала відповіді, що то за отвір.
З ДОНЕЦЬКА РОЗ\’ЇХАЛИСЯ ТРИ КОРТЕЖІ
– Яким взагалі був маршрут Януковича? З Києва він вирушив до Харкова, де повинен був виступати, але передумав, вірніше, його відрадили. Переночував у заміській резиденції харківського губернатора. Потім двома вертольотами «Аугуста» вилетів у Донецьк, де мав пересісти на літак «Фалькон» і полетіти в Росію. Але донецькі прикордонники не дали дозвіл на виліт. Чому він, до речі, вертольотом не скористався?
– Не вистачило б палива.
– Добре. Що було далі? Яким чином він покинув територію Донецького аеропорту?
– У Януковича був не один і не два, а три однакові автомобільні кортежі. В кожному по кілька автомобілів, у тому числі з охороною, кухарем, лікарем, спецзв\’язком. Всі три з аеропорту роз\’їхалися в різних напрямках. Один узяв курс на Крим. У цьому кортежі і перебував Янукович. У тих, хто був в автомобілях супроводу, завбачливо відібрали або вимкнули мобільні телефони, щоб не можна було відстежити переміщення та обчислити, якби стояло таке завдання. У якому з автомобілів їхав Янукович, знали лише кілька людей.
– Ходили чутки, що глава МВС Арсен Аваков і шеф СБУ Валентин Наливайченко, які вилетіли з Києва затримувати Януковича, навмисно дали йому втекти. Один з охоронців екс-президента в Інтернеті згадав ціну питання – 2 млн доларів, нібито заплачених за це…
– Абсурд. Такого не було. Принаймні, мені про це нічого не відомо.
– Але чому Януковича в Криму не затримали – там же в кортежі було всього три машини?
– Просто нікому було затримувати. І в Києві уряд ще не сформували. І Януковича оголосити в розшук не встигли. От і втік.
– У Криму перебував Департамент УДОУ, який нині перейшов під прапори росіян, – невже не можна було перехопити?
– Звичайно, можна було. Але керівник цього департаменту і частина його підлеглих (не всі, але багато), які перейшли на бік Росії, відпрацювали на користь Януковича. На катер Чорноморського флоту екс-президента і супроводжуючих перевозили вже автомобілями ЧФ.
– Не всупереч його волі?
– Він сам співпрацював з російськими військовими Чорноморського флоту. Які його одягали-переодягали-перевозили. І вже у них Янукович написав заяву, що відмовляється від охорони УДОУ, – вона в мене є. Ті, хто залишився з ним, здали табельну зброю, посвідчення і все, що мало відношення до УДОУ. І вже як цивільні особи сприяли Януковичу в перевезенні матеріальних і культурних цінностей. За що також відповідатимуть. Проти них порушено кримінальне провадження.
– Ви сказали, що охоронці, які залишилися з Януковичем, здали табельну зброю. Але нещодавно ГПУ повідомляла, що хтось свій автомат все-таки не здав. Навіть справу порушили за цим фактом!
– У ході розслідування автомат знайшовся.
– Де знайшовся? Вдома, на роботі, в копиці сіна?
– Це оперативна розробка, говорити не стану. Але того, хто її не здав, зараз в Україні немає.
– А яка доля тих, хто не поїхав з Януковичем? Служать як і раніше, тільки з іншими, чи звільнилися?
– Як тільки мене призначили керівником УДОУ, я сказав підлеглим: хто не хоче або з якихось причин не бажає продовжувати службу – може піти. Насильно нікого утримувати не будемо. Це вибір кожного. Частина людей написала рапорти про звільнення.
– Люстрацію в УДОУ проводили?
– Як така люстрація вже пройшла сама по собі. Хто визнав можливим піти з Януковичем, зробив це. Деякі з тих, хто служив у його охороні, були звільнені. Ми не бачили в них великого бажання і завзяття в роботі. Хто прийняв інше рішення – повернувся, продовжуючи служити, як і раніше.
ОХОРОНА – ЯК У ОБАМИ ТА ПУТІНА
– От не зовсім зрозуміло: навіщо Януковичу було 300 охоронців?
– Точну цифру назвати не можу, але особиста охорона екс-президента була ненабагато менша, ніж в Обами і Путіна. А то і така ж. Янукович постійно побоювався, що його можуть вбити, і оточення безупинно вселяло йому, що треба посилити охорону, а засоби безпеки – додавати і вдосконалювати. Він людина, яка дуже піддається навіюванням. І уважно слухав усіх, хто переконував його в постійних загрозах, у замахах, нападах. Звідси і фобії, манія переслідування. Думаю, коли-небудь він напише про це – не казки про те, що за ним гналися і стріляли навздогін, а всю правду, як було насправді…
– Зараз проти Віктора Януковича і його наближених порушено десятки кримінальних проваджень. Як вважаєте, вони мають судову перспективу?
– Відкрию вам один секрет, про який преса не знає. Ще коли я був начальником УБОЗ Києва, відносно Януковича (на той час – екс-прем\’єр-міністра) порушили дві кримінальні справи. Обидві – фактові, пов\’язані з перевищенням ним службових повноважень. Перша: на реконструкцію Донецького аеропорту, як підозрювалося, в порушення закону з Резервного фонду одноосібним рішенням, минаючи Кабмін, було направлено 9 млн гривень. Друга справа стосувалася незаконної передачі житла олімпійцям. Ми викликали Януковича повістками, але він довго не з\’являвся. А потім приїхав і все-таки дав пояснення слідчому у моїй присутності. На той момент була зібрана велика доказова база, яка дозволяла однозначно говорити про судову перспективу. Для підстрахування ми навіть звернулися в один з райсудів столиці, де, вивчивши зібрані матеріали, підтвердили: вони тягнуть на обвинувальний вирок. Мовляв, враховуючи особистість екс-прем\’єра, посадити не посадять, але умовний термін заробить, а судимість – хрест на подальшій політичній кар\’єрі.
– І що в сухому залишку?
– Справам хід не дали, але почали пресувати мене. Втрутилися не лише відомі політики, а й мої безпосередні керівники. Ця історія згадалася у зв\’язку з вашим запитанням про судову перспективу нинішніх кримінальних проваджень щодо Януковича і його соратників. Якби тоді справи не поховали, третім президентом могла стати зовсім інша людина, і ми б сьогодні жили в іншій країні.
«МЕЖИГІР\’Я» БУЛО НАШПИГОВАНЕ СПЕЦЗАСОБАМИ
– У «Межигір\’ї» доводилося бувати?
– Ну, звичайно, і не раз.
– Що найбільше вразило?
– З того, що бачив, – колекції зброї, автомобілів. Ну і як професіонала – безпрецедентні заходи безпеки.
– Починаючи з монументальної 5-метрової огорожі по периметру?
– І далі – перший рубіж охорони, другий, величезна кількість відеокамер, пасток…
– Що таке пастки?
– Це такі пристрої, які зовні не видно, зате бачать все навколо і передають інформацію на пульт охорони. У «Межигір\’ї» було чимало приміщень, кімнат, куточків, обладнаних спецзасобами. Люди спілкувалися, зустрічалися, розмовляли, не здогадуючись, що все під відео- і аудіоконтролем…
– Може, й білі лебеді жили з імплантованими жучками-маячками-передавачами?
– Ну, до такого не додумалися. Проте заходи безпеки були дуже серйозні.
– Там же і ангар під вертольоти «Аугуста» звели, і майданчик для зльотів-посадок облаштували.
– І ангар, і майданчик, і вертольоти. Не вдаючись у подробиці, скажу, що при цьому безпеку цих засобів пересування не продумали до кінця. Вони були дуже уразливі в цьому плані. Гроші на вертушки знайшли, а надійними системами безпеки не забезпечили.
– Яка доля всіх цих відеокамер, суперпасток, інших спеціальних засобів спостереження, контролю – вони демонтовані?
– У рамках службового розслідування належить розібратися, що було законно, а що ні.
– Не боїтеся, що розтягнуть?
– Багато вже розтягнули. До того, що залишилося, доступу також немає. Доводиться погоджувати із самообороною та іншими, хто зараз охороняє «Межигір\’я», заходи від повного розгарбування.
– У вас є достовірна інформація, де саме знаходиться зараз Віктор Янукович? У Підмосков\’ї, в Барвисі чи Ростові-на-Дону, а може в Китаї?
– За моїми даними, під Ростовом у нього приватний будинок. Ну і син купив будинок у Барвисі.
– Януковича охороняє ФСБ чи ФСТ Росії?
– Його продовжують охороняти ті колишні співробітники УДО, які поїхали з ним.
– Розшуком Януковича займається СБУ. А якби вашому управлінню доручили затримати і доставити в Україну екс-президента – зуміли б?
– Таке завдання перед нами не ставили. І це не функція УДОУ. Але охочих вистачає…
– Вірите, що повернуть? Може, сам повернеться?
– Добровільно не повернеться. Але рано чи пізно йому доведеться відповісти за все. Ось у це вірю.
– Росія не віддасть.
– Росія сьогодні – це Путін. А завтра – побачимо. Життя непередбачуване. Ще півроку тому уявити було неможливо, що Янукович сховається, що його шукатимуть. Так що час покаже…
ПРО КОРТЕЖІ, ДЕРЖДАЧУ І ЗАСІДКИ ЖУРНАЛІСТІВ
Поява кортежу Януковича, до якого зазвичай входило до десятка швидкісних автомобілів, завжди викликала нарікання простих жителів. Його приклад наслідували і прем\’єр, члени уряду, міністри. Рух у таких випадках перекривався задовго до проїзду, через що виникали нескінченні затори і, звичайно, скарги водіїв, пасажирів громадського транспорту, пішоходів і просто перехожих. «Сегодня» про це не раз писала. У чинному керівництві Управління держохорони нас запевнили, що ця практика відходить у минуле.
– Те, що відбувалося при Януковичі, коли на дві години вранці і ввечері перекривали рух по маршруту слідування його кортежу, явний перебір, – говорить Валерій Гелетей. – Сьогодні ви вже практично не побачите великих кортежів, через проїзд яких надовго завмирає рух громадського і приватного транспорту, як не побачите і осіб, котрих охороняють, на автомобілях з проблисковими маячками, з якимось супроводом.
Разом з тим начальник УДО вважає, що питання забезпечення безпеки осіб, які охороняються, з порядку денного не знято.
– Подобається комусь чи не подобається, але є межа, яку ми не можемо ігнорувати, оскільки персонально відповідаємо за життя та здоров\’я тих, кого охороняємо, – заявляє він «Сегодня». – Я завжди просив і прошу, особливо журналістів, – не треба ускладнювати роботу наших співробітників – вибігати з фото – і відеокамерами назустріч кортежу, влаштовувати погоні за ним, створювати аварійні ситуації, які можуть призвести до драматичних, а то й трагічних наслідків. Це також заходи безпеки. У всіх розвинених країнах спецслужби, що забезпечують охорону перших осіб, працюють приблизно однаково, згідно з певними стандартами, і в різних ситуаціях діють адекватно. Це не чиясь забаганка, це наш обов\’язок – реагувати.
Шеф УДОУ також закликає журналістів бути коректними і законослухняними в процесі своїх розслідувань.
Гелетей виправдовується перед журналістами, які ведуть розслідування: «Часто журналісти вдаються до відверто партизанських методів: намагаються таємно проникнути на об\’єкти, що охороняються, намагаються подолати загородження, влаштовують засідки, а коли їх затримують, як було нещодавно з телегрупою одного з провідних каналів на держдачі в Конча-Заспі, обурюються діями охорони. Але нехай вони зрозуміють і нас, що відповідають за безпеку певних осіб. Ми не збираємося перешкоджати роботі представників мас-медіа. Але, як і вони, перебуваємо при виконанні службових обов\’язків, і є порядок, якого необхідно дотримуватися всім. Хочете потрапити на об\’єкти, що охороняються (державні дачі належать до цієї категорії), – офіційно зверніться до нас у встановленому порядку, направте лист, ми його розглянемо і, якщо немає ніяких секретів, дозволимо ці об\’єкти відвідати, сфотографувати. (Правда, журналісти в свою чергу заперечують: домогтися, щоб злагоджено пустили на той чи інший об\’єкт, досить складно, та й потім, ну яке це розслідування, якщо людина знатиме, що її перевіряють? – Авт.). Там, де є секрети, прямо про це скажемо – знімати заборонено, і варто послатися на норми закону, нормативні акти, які регламентують питання. А коли на режимному об\’єкті, де несуть службу наші військовослужбовці, раптом з\’являються якісь невідомі, мета яких незрозуміла, і поводяться підозріло, – робити вигляд, що нічого не відбувається, не будемо.