Перші презентації мого роману ”На габах Черемошу” в Чернівцях і в Коломиї викликали велике ажіотаж серед широкої громадськості. У залах на презентаціях яблуко не було де впасти. Спочатку я був щиро заскочений і навіть подивований такою увагою до моєї скромної особи і творчості.
дякую всім, хто прийшов на презентацію, хто придбав книгу, хто уважив і пошанував мою працю. Насамперед я дякую тим хто мені допоміг видати цю роман-сагу про двох українських родів одного покоління під час важких періодів життя в Україні, коли різні вороги топтали нашу землю і прагнули поневолити націю.
Дякую кандидату історичних наук Ігорю Буркуту, який надавав консультації з історії, побуту, культури і традицій тих часів і держав у яких жили герої саги.
Дякую своєму родичу, почесному доктору Каїрського університету Дмитру Кобевкові, який надавав архівні документи, справжні родоводи моїх предків, що стало дуже помічним у написанні роману.
Дякую своїм помічникам, які першими друкували, читали і правили роман. Це – Наталія Корнійчук, Оксані Колодій, Мар”яні Антонюк, Тетяні Кобевко.
я дякую видавцю і редактору роману, видатному українському письменнику, поету Володимиру Шовкошитному. Саме у видавництві ”Український пріоритет” побачив світ роман ”На габах Черемошу”.
До речі, цей роман загартований у вогні. Бо саме В ті дні, коли його взяв до друку і редагування Володимир Шовкошитний у видавництво ”Український пріоритет” цілеспрямовано російсько-фашистська путінська хунта вдарила двома шахедами. У вогні згоріли десятки тонн українських патріотичних та історичних книг історичних було. Тож ще надрукуваний ще рукописний роман уже загартувався вогні.
А, насамкінець, назву прізвище тієї людини, без якої було би дуже проблематично видати роман. Тому щиро дякую і скидаю капелюха перед жертовністю Віктора Сідляра.
Коли він дізнався про мої фінансові проблеми та про спалення українського патріотичного видавництва ”Український пріоритет”, відразу прийняв рішення про безповоротною допомогу.
Він повів себе, як справжній український меценат і благодійник. Такий, якими раніше славилася Україна: родинами Симиренків, Терещенків, Галаганів. Це вони спрямовували свої прибутки на розвиток української освіти, культури, науки, літератури, їхня діяльність ще з XIX столітті мала велике значення для українства, для підтримки українських видань, книг фінансування наукових товариств, театру.
Наприклад, родина Симиренків підтримала публікування Кобзаря Шевченка, творів Коцюбинського, Лесі Українки, Грушевського. Терещенки спрямували значну частину своїх коштів на благодійність для українських музеїв, інститутів, для розвитку мистецтва, літератури, культури.
Галагани були меценатами і громадськими діячами, які засновували школи і фінансували літературні твори.
Ці люди у той час змогли утримати українську культуру українську літературу, націю, українську ідею.
Своєю жертовність, активної патріотичною позицією і Віктор Сідляр сьогодні може стати на рівні з цими видатними діячами. Тим паче, що він відчув чи не першим, що і мій роман і видавництво ”Український пріоритет” сьогодні в пріоритеті України.
щиро дякую всім, хто цей важкий час долучився до виходу світ роману -саги “На габах Черемошу”.
І, насамперед, доклінно дякую збройним силам України, тисячам юнакіам дівчатам, які захищають нашу Україну від російсько-фашистської навали.
З безмежною вірою у Перемогу ЗСУ
Петро Кобевко
peredplata
