Коли система влади хитнеться, першими це відчувають не аналітики, а ті, хто роками сидів у її тіні.
І сьогодні – за всіма ознаками – Андрій Єрмак саме той, хто першим зрозумів:
його політичний “дах” більше не гарантує безпеки.
Паралізована холодним страхом Банкова
За інсайдами, що просочуються з оточення, в Єрмака – відверта паніка. Не нерви, не стрес:
паніка та істерика людини, яка відчуває, що її епоха закінчується.
Причина проста:
після можливих кадрових змін, а особливо після зовнішнього тиску на Зеленського,
Єрмак усвідомив, що стає токсичним активом, який партнери хочуть винести за дужки.
Банкова це відчуває.
І починається те, що завжди починається в авторитарних придворних системах:
щурячі біга за особистими гарантіями.
Єрмак шукає собі “запасний вихід”
За інформацією з середовища наближених, Єрмак зараз активно шукає приватні гарантії безпеки.
Не політичні – особисті.
Причому – і це показово – він намагається вийти на тих, хто в українській владній архітектурі має реальний ресурс незалежно від Банкової:
– Залужний, який є символом незламності й довіри армії;
– Буданова, який має вплив у силових структурах і міжнародних спецслужбах.
У політиці це називається просто:
“заховатися під крило тих, хто переживе всю цю конструкцію”.
Це сигнал, що Єрмак уже не вірить у власну недоторканність і розуміє:
коли почнуться великі зміни, ним пожертвують першим.
Термінові польоти – як симптом страху
Єрмак зараз перебуває із Зеленським в Іспанії.
Але вночі, як кажуть джерела, він терміново вилітає до Лондона.
Причина проста і гучна:
завтра в нього призначена зустріч із Залужним.
Лондон як місце зустрічі – не випадковий вибір.
Це територія, де:
– працює західний контур безпеки,
– де неможливо “прикрити” або “відстежити” контакти Банкової,
– і де можна вести розмови про майбутнє на умовах, які вже не диктує Зеленський.
І сам факт цієї поїздки – символічний:
коли голова ОП шукає гарантії у військових поза Україною – влада реально тріщить.
Чому це відбувається саме зараз
Причина не один інсайд, а загальна політична динаміка:
– тиск партнерів на Зеленського з вимогою перезавантаження;
– можливе усунення Єрмака як токсичного центру рішень;
– внутрішній конфлікт між ОП і силовими структурами;
– страх Єрмака, що його можуть “злити”, коли почнуться великі домовленості або великі чистки.
Єрмак – занадто добре інформований, щоб не розуміти:
він став витратним матеріалом.
Початок кінця або початок хаосу?
Ці щурячі біга Єрмака – це не просто приватна істерика однієї людини.
Це симптом набагато більшого:
– вертикаль влади розхитується;
– зовнішній тиск посилюється;
– внутрішні центри сили починають позиціюватися на життя після Єрмака;
– армія та спецслужби готуються грати свою роль у перезавантаженні влади.
І головне:
Єрмак уже не контролює поле. Він лише намагається знайти, де б сховатися від неминучого.
У політичних системах такого типу це завжди означає одне:
епоха закінчилася.
Питання лише – як голосно вона впаде.
peredplata
