Євромайдан показав, що поляки і українці – це дружні народи. На жаль, облаштування спільного кордону не сприяє дальшому розвитку польсько-українських зв’язків. Пора це змінити, а починати треба з маленького і досяжного – з відкриття пунктів пропуску на нашому кордоні для пішоходів і велосипедистів – вважають ініціатори громадянської кампанії “Piesze przejścia graniczne / пішохідні переходи”.
Ініціаторами кампанії є польські журналісти Мацєй Пьотровський і Якуб Логінов, пов’язані особисто і професійно з Україною. Кампанія стартувала в Польщі весною минулого року, а її метою було переконання польської влади для ширшого відкриття свого східного кордону на пішохідних і велосипедних туристів. – Можливість перетинати кордон пішки і велосипедом – це очевидний стандарт цілої цивілізованої Європи. На жаль, ще зі сталінських часів на нашому кордоні існують обмеження і тільки в одному пункті пропуску Медика-Шегині дозволено рух пішоходів. Вже давно пора це змінити і зняти ці абсурдні обмеження для пішохідного руху, тим паче зараз, коли українці показали на Майдані, що хочуть жити за європейськими зразками, а Польща ці прагнення підтримує – говорить співініціатор акції, Мацєй Пьотровський.
Організаторам вдалося вже залучитися підтримкою кільканадцяти польських депутатів, незалежно від політичної приналежності. Акцію найактивніше підтримали євродепутат Ельжбєта Лукацієвська і депутат Сейму, а водночас радник президента Порошенка з питань адмінреформи Марцін Свєнціцький. Завдяки їхній підтримці вдалося змінити початково негативне ставлення польського МВС, яке досі не хотіло чути про створення пішохідних пунктів пропуску. І так, рішенням польського уряду від 30 листопада 2013 року, Варшава дала “зелене світло” побудові пішохідних коридорів у вже існуючих дорожніх пунктах пропуску за умови фінансової участі польських органів місцевого самоврядування в цих інвестиціях.
Згідно з урядовим рішенням, на початок пішохідні пункти пропуску можуть бути побудовані в трьох дорожніх переходах: Гребенне – Рава Руська, Будомєж – Грушів та Долгобичів – Угринів. Окрім того, воєвода Підкарпатського воєводства “дала добро” на відкриття пішохідної смуги у новому пункті пропуску Мальговиці – Ніжанковичі, що на Львівщині, за умовою, що на це погодиться українська влада. Місцеве самоврядування Польщі готове скинутися на ці інвестиції, однак конкретні рішення будуть приймати вже після листопадових місцевих виборів. Причому важливо, щоб це сталося найпізніше на початку грудня, щоб можна було передбачити відповідні кошти у місцевих бюджетах на 2015 рік – тож часу на консультації з українською стороною є мало.
Втім, на цьому етапі саме становище української сторони буде ключовим, адже без згоди (і що важливіше – оперативних рішень) Києва доброї волі польських органів буде недостатньо. – Ми не маємо нічого проти того, щоб з власного бюджету фінансувати цю інвестицію, тим паче, що це відносно невеликі кошти – тротуар, огорожа та будка прикордонників і митників. Однак наші чиновники побоюються того, що ми свою частину переходу побудуємо, а українці будуть з цим зволікати і відкриття пішохідного коридору затягнеться на багато років, як це вже бувало раніше – говорить Анджей Новак, громадський активіст з Томашівського повіту.
До речі, така ситуація зараз з проектованим пунктом пропуску Мальговіце – Нижанковичі. Як говорить прес-служба Підкарпатського воєводи, польська сторона передбачила, що новий перехід буде доступний також для пішоходів, але з цим мусить погодитись також українське МЗС. Отже, тепер все залежить від рішення Києва, а згадка про доступність пункту пропуску для пішоходів мусить бути вміщена у дипломатичній ноті, яку зараз готують польське і українське зовнішньополітичне відомства.
На думку ініціаторів кампанії “Пішохідні пункти пропуску”, тепер багато залежить від звичайних українців, від громадської підтримки для ідеї відкриття польського кордону для пішоходів – на початок у Раві Руській, Угринові, Грушеві і Ніжанковицях. Більше про цю справу можна дізнатися на сторінці кампанії у мережі Фейсбук за адресою: www.facebook.com/turystycznagranica
peredplata
