Опозиція лише критикує владу, однак не здатна запропонувати ефективні рішення. Таку думку намагаються нав’язати чиновники, аби виправдати власні недолугі дії. Мовляв, мусите змиритися з нами, бо кращих немає. Чи насправді опозиція така безпорадна? Вичерпну відповідь на це запитання може дати аналіз парламентської діяльності опозиціонерів, зокрема їхніх законопроектів.
Представники провладної більшості на чолі з Партією регіонів не стомлюються повторювати, що готові підтримати законодавчі ініціативи від опозиції, котрі підуть на користь Україні. Проте на практиці діють інакше. Якби влада дослухалася до опозиції, ми давно жили б у новій країні.
Так, упродовж нинішньої каденції (протягом чотирьох років) депутати від НУ-НС зареєстрували понад 2 тисячі проектів законів та постанов, від БЮТ – понад 3 тисячі, але в них і депутатів майже вдвічі більше. Зокрема, голова фракції Іван Кириленко підготував 58 документів, Андрій Шевченко – 93, Володимир Яворівський – 129. Чи не найбільше законопроектів на розгляд Ради вніс лідер «Фронту Змін» Арсеній Яценюк – 142. Подеколи ці документи могли б кардинально змінити життя українців.
Яценюк, наприклад, запропонував альтернативний проект пенсійної реформи, який розв’язував болючі проблеми старшого покоління. Згідно з документом, скасовувалися спеціальні умови пенсійного забезпечення народних депутатів та членів уряду, натомість щомісячні виплати простим пенсіонерам уже з січня 2012 року зростали на 334 грн. Верховна Рада прийняла пропозицію Яценюка, однак згодом Партія регіонів передумала й забрала в 10 млн пенсіонерів ці 334 грн.
Владі нічого не вартувало підтримати законопроект лідера «Фронту Змін» про забезпечення молоді першим робочим місцем. Проте жоден із 193 регіоналів не натиснув на кнопку «за». Арсеній Яценюк також напрацював низку законопроектів, що поліпшують податкову систему України, стимулюють розвиток малого бізнесу, забезпечують верховенство права тощо.
Лідер «Фронту Змін» кілька разів пропонував удосконалити процедуру особистого голосування у Раді. Навіть зареєстрував законопроект, що запроваджував кримінальну відповідальність за використання чужої картки та за несанкціоноване втручання в роботу електронної системи. Однак провладні депутати бояться таких законопроектів як вогню – ще б пак, половина з них взагалі не ходять в Раду, а за майже 200 «регіоналів» голосують 20 «кнопкодавів».
Яценюк послідовно виступає за скорочення владних привілеїв. Іще на посаді голови Ради він ініціював обмеження депутатської недоторканності, тричі ставив відповідний документ на голосування й домігся його ухвалення – у підсумку закон завис у Конституційному суді. Проте лідер «Фронту Змін» не зупинився й цього року розробив документ про скасування численних пільг депутатів.
У Раді перебуває законопроект про порядок імпічменту президента України, який Яценюк подав на розгляд депутатів три місяці тому. З огляду на ситуацію, що склалася в країні, документ більш ніж своєчасний. Тим паче «Фронт Змін» в рамках акції «Україна проти Януковича!» вже зібрав понад 1 млн. підписів за відставку президента.
Останні законодавчі ініціативи Яценюка – про заборону кортежів високопосадовців та про знесення парканів навколо приміщень органів державної влади.
– Швидше демонтуйте ці огорожі й паркани. Адже може статися так, що їх використають для того, щоб ви далеко не повтікали, – сказав лідер «Фронту Змін» з парламентської трибуни.
До речі, Яценюк був єдиним головою Ради, який не їздив у супроводі кортежу, а в службові відрядження літав економ-класом, не користуючись спецлітаками.
Як бачимо, опозиція не тільки має своє бачення розвитку країни, а й пропонує його у вигляді законів. І Україна, що житиме за цими законами, мені подобається набагато більше, ніж та, що живе «по поняттях».
peredplata
