(фото із соц.мережі)
Справа про підкуп виборців – очима студентів
Протягом останніх днів в місті Чернівці сталося кілька пожеж та грабунків, надцять крадіжок та випадків шахрайства, проте найбільш обговорюваною темою все ще залишається справа про масовий підкуп виборців у Студмістечку. Підбурювані різностороннім висвітленням подій у ЗМІ, користувачі соцмереж просто-таки вибухають різноманітними коментарями, в яких показують обурення та здивування тим, що начебто прогресивне та піднявше Майдан студентство продалось за якісь-там 20 копійок. \”Ну, нехай не все, – додають безликі інтернет-профайли, прикриваючи власні обличчя за пропатріотичними світлинами на аватарках, – нехай частина, найнесвідоміша… Але чому ж тоді свідомі студенти їх не зупинили?\”
А чи й справді не зупинили?
Розповідає мешканець гуртожитку №2, студент четвертого курсу ЧНУ Віталій:
– Десь за тиждень-півтора до виборів у гуртожитку був рейд, ходили і шукали клієнтів. Пропонували по 300 гривень за галочку навпроти певного кандидата, схема проста: фотографуєш галочку, показуєш фотографію і отримуєш гроші. Багатьом пропонували, записався навіть один із моїх знайомих. Ну, я з ним провів виховну бесіду (Віталій – кремезний хлопчина з розвиненими біцепсами, тому в його устах слова \”виховна бесіда\” можуть мати трішки інший семантичний відтінок – прим.авт.), то він і відписався.
А тепер давайте уважно вчитаємось. \”Був рейд у гуртожитку\”. Для тих, що хоч трохи знайомий з системою потрапляння в студентські гуртожитки зрозуміє, що процедура доволі марудна і втомлююча. Сторонній людині немає ніякого сенсу шукати \”клієнтів\” таким чином, якщо набагато простіше перехопити їх десь в університеті або що. Отож, перепитую:
– То сторонні люди ходили? Чи \”свої\”?
– Людина з мого факультету. Студент.
Подібні речі розказують і мешканці інших гуртожитків ЧНУ. Як розповідає Настя, жителька першого гуртожитку, до неї в кімнату перед виборами заходили хлопці з її факультету і почали якусь бесіду за політику. Оскільки їй то не було цікаво, вона затулилась від розмови навушниками. Але коли ті хлопці пішли, її сусідки по кімнаті розповідали, що вони пропонували 350 гривень за голос.
Як я помітила при розмовах зі студентами, ніхто не називає ні імен, ні прізвищ, хоча \”гроші пропонували студенти з нашого ж факультету\”. А, додам ще, що Віталій і Настя навчаються по-перше на різних факультетах, а по-друге, не на економічному факультеті. Це означає, що піраміда набагато ширша та масштабніша, аніж уявлялось.
Тепер до причин, з яких деякі все ж таки брали гроші.
Як заявив студент третього курсу ЧНУ Андрій, якби йому гроші пропонували, він би їх взяв. І навіть поставив би галочку напроти потрібного кандидата. Але після того, як він її сфотографує, ніщо не заважатиме йому зіпсувати той бюлетень і звести усю схему нанівець. \”Я – людина аполітична і не бачу в списках виборців осіб, за яких я би хотів проголосувати. Я в будь-якому разі піду на вибори і проголосую або навмання, або зіпсую бюлетень. А так хоч гроші зароблю\”.
Студентка факультету іноземних мов Катерина категорично засуджує дії \”продажних\” студентів. \”Це ж молодь, від нас зрештою все і залежить\” говорить вона. Проте на питання, чи були в списку достойні кандидати відповідає наступне: \”Особисто я голосувала тільки за мера, все інше – просто зіпсувала бюлетені\”
Політики та громадські активісти засуджують студентів за те, що вони продались за копійки. Скидається на те, що основною причиною осуду є не сам факт продажності, а кількість грошей, на яку вони \”повелися\”. Але давайте порахуємо, склавши докупи два і два: середня стипендія студента ЧНУ (якщо вона взагалі є) складає приблизно 910 гривень. Додаємо обіцяні 300-400 гривень за голос – і плюс-мінус виходимо на прожитковий мінімум, який на сьогоднішній день становить 1330 гривень. Копійки? Не думаю.
– Хлопці хотіли заробити, держава сама винна, що таке відбувається, – коментує ситуацію студентка 4 курсу ЧНУ Ірина.
Що ж робити зі студентами, які провинилися? В той час, як в соцмережах лунають заклики щодо їх відрахування і говориться про \”відмову студентам про проходження практики та працевлаштування через відсутність довіри\”, представники студентства прекрасно розуміють, що безглуздо вважати винуватцями лише тих, хто \”засвітився\”, в той час як інші, ті, що стоять на щабель вище в піраміді, ходять собі посміхаючись і навіть не опускаючи очей. Проте виносити їхні імена на загал молодь теж не збирається – які не які, але все ж \”свої\”. Хоча й всередині \”сімейного кола\” їх оцінюють по заслугам.
Все, що може заявити з цього приводу профспілка студентів ЧНУ, це наступне: \”Ми категорично не погоджуємшсь із діями студентів, які порушують закон, зокрема приймають участь у продажі голосів. Проте просимо не переносити це негативне явище на всіх студентів університету, оскільки це не коректно. Всі студенти повнолітні, і цілком здатні відповідати за свої дії. Закликаємо студентів у другому турі голосувати виключно за власними переконаннями і не зраджувати бійців, які зараз стіною стоять за вільну, демократичну, європейську державу Україну.\”
Таким чином, студентство не мовчить, студентство все бачить і все запам\’ятовує. Всім політичним силам пора би вже відзначити, що молодь не є безликою сірою масою, яку можна використовувати як пішаків у своїх сірокардинальних іграх. Молодь думає та вичікує потрібної миті, аби втрутитись та кардинально змінити хід подій, як вже неодноразово бувало. Бо продати за 300 гривень фотографію – це одне. А, що б там собі політикани не надумали і не намріяли, душею молодь торгувати не збирається.
Надія Руснак.
peredplata
