Північна Корея наразі перебуває у жалобі в зв`язку зі смертю свого багаторічного лідера Кім Чен Іра. В інтернеті розмістили відео, на котрому зазнято психоз, в котрому перебувають корейці. Ці кадри заборонені Державним інформаційним агентством КНДР.
Ці кадри нагадують ту істерику, що творилось в СРСР після смерті Сталіна.
ДОВІДКА ВІКІПЕДІЇ
Кім Чен Іл (Кім Джонїль, Юрій Ірсенович Кім; 16 лютого 1941 або 1942 — 17 грудня 2011[1]) — голова Корейської Народно-Демократичної Республіки, генеральний секретар Трудової партії Кореї, Верховний Головнокомандувач Корейської народної армії (четвертої за чисельністю армії в світі)[Джерело?], голова Державного Комітету оборони КНДР, син «великого вождя» Кім Ір Сена. На відміну від батька має титул «Великий керівник»), раніше, до смерті батька — «Улюблений керівник». Його часто називають також «Полководцем\”.
Біографія
Керівник КНДР Кім Чен Ір народився, згідно з північнокорейською історіографією, 16 лютого 1942 року. Саме цей день відзначається в КНДР як національне свято. Місце народження: за офіційною версією — табір корейських партизан в районі гори Пекту (Північна Корея), за неофіційною — село Вятськоє, за 70 км. від Хабаровська (Далекий Схід, Росія).
Дитинство провів в селі Вятськоє, де розташовувалася 88-а окрема бригада Радянської армії, батальйоном якої командував його батько ‑ майбутній президент КНДР Кім Ір Сен. У листопаді 1945 року разом з сім\’єю переїхав до Пхеньяну (Північна Корея).
Під час корейської війни (1950—1953 роки) з сім\’єю евакуювався до Китаю. Закінчив китайську початкову школу. Після закінчення війни вступив до військового училища поблизу Пхеньяну.
У 1960—1964 роках навчався в Пхеньянському державному університеті імені Кім Ір Сена. Після його закінчення працював в особистій охороні батька, потім в апараті ЦК Трудової партії Кореї (ТПК) під керівництвом дядька Кім Ен Дю, завідувача організаційно-інструкторським відділом ЦК ТПК.
У 70‑ті роки увійшов до вищого партійного керівництва країни.
З 24 грудня 1991 року — верховний головнокомандувач Корейською народною армією. 20 квітня 1992 року йому присвоєно звання маршала.
З 1993 р. — голова Комітету оборони КНДР. Відповідно до змін в конституції, прийнятих 5 вересня 1998 року, це «вища державна посада, що передбачає керівництво і командування політичними, військовими і економічними силами країни». Інститут президентства в країні скасований. Переобраний 5 вересня 1998 року. 3 вересня 2003 року знов переобраний на посаду голови Комітету оборони на черговий п\’ятирічний термін на першій сесії Верховного народного зібрання 11-го скликання.
8 жовтня 1997 року вибраний генеральним секретарем ТПК. Фактично Кім Чен Ір керує країною і ТПК з 1994 року, після смерті Кім Ір Сена.
Кім Чен Ір ‑ двічі герой КНДР. Нагороджений орденом «Державного прапора» 1-го ступеня, трьома орденами Кім Ір Сена, медаллю «Золота зірка». В цілому має приблизно 120 почесних нагород і титулів різних країн світу і самої КНДР.
Автор численних робіт по теорії і практиці ідей «чучхе». У Північній Кореї його називають дорогим керівником\”, «дороговказною зіркою», «сонцем майбутнього».
Кім Чен Ір рідко з\’являється на публіці, виступає зазвичай тільки перед військовими. До 2000 року за кордон не виїжджав і зустрічей з головами іноземних держав не проводив. Свій перший, неофіційний, візит зробив 29—31 травня 2000 року до Китаю.
Двічі, в 2001 і 2002 роках, відвідав Росію. Перший офіційний візит на запрошення президента Володимира Путіна, продовжився 24 дні, з 26 липня по 18 серпня 2001 року. Велику частину візиту до Росії Кім Чен Ір провів в поїзді, що перетнув Росію по Транссибірській магістралі. Кім Ір Чен боїться літати літаками.
Про сімейний стан Кім Чен Іра офіційно ніколи не повідомлялося. За неофіційними даними, у нього були чотири дружини і три сини.
Культ особи
За Кім Чен Іра в Північної Кореї встановився культ особи, що носить напіврелігійний характер. Портрети Кім Чен Іра прикрашають всі суспільні установи, а будь-яка критика в адресу керівника карається тюремним строком в концентраційному таборі[2]. У країні вважається, що Кім Чен Ір чудовий композитор, причому шість опер, авторство яких йому приписується, було написано за два роки. Північнокорейське телебачення щодня демонструє любов народу до свого лідера, пропаганда розповідає про надздібності Кім Чен Іра маніпулювати часом і простором[3].
Хоча Кім Чен Ір народився в 1941 році в Росії, на Далекому Сході, офіційна пропаганда стверджує, що він народився в партизанському таборі, розбитому на найвищій вершині Північної Кореї, і у цей момент на небі з\’явилися подвійна веселка і яскрава зірка. Існує легенда про те, що трирічний Кім Чен Ір надихнув великий партизанський загін батька на вирішальну атаку, причому в одній руці його був пістолет, а іншою він тримався за гриву коня. Кім Чен Ір удостоєний звання Героя КНДР (двічі), Орденів Кім Ір Сена (тричі), премії Кім Ір Сена, нагороджений 89 орденами і медалями 29 країн, має звання почесного доктора наук кількох іноземних університетів. Його праці «Про ідеї чучхе», «Про деякі питання, що виникають при вивченні філософії чучхе», «Про кіномистецтво», «Про літературу, засновану на принципі чучхе» вважаються класичними. Він також великий архітектор, що створив план «Башти Чучхе» в Пхеньяні[Джерело?]. Кім Чен Ір з 2003 року міцно входить в трійку лідерів найбільш лютих диктаторів, що щорічно складається американським журналом «Parade». У 2003 і 2004 роках він був лідером цього конкурсу. Поняття диктатор при цьому визначається як «глава держави, який деспотично розпоряджається життям своїх громадян і не може бути усунений від влади законними способами».
Передача влади
За оцінками розвідслужб, Кім Чен Ір має проблеми зі здоров\’ям. Вважається, що Кім Чен Ір вибрав своїм майбутнім наступником на посту керівника країни молодшого сина Кім Чжон Ина. Відомо про нього небагато. Він здобув освіту в Швейцарії. У книзі спогадів колишнього шеф-повара Кім Чен Іра мовиться, що Кім Чен Ун дуже схожий на свого батька. У 2009 Кім Чжон Ин отримав титул «блискучий товариш». За даними південнокорейської преси, саме так тепер називають 26-річного ККім Чжон Ина в середовищі партійної еліти Північної Кореї.[4] За оцінками це означає, що Пхеньян має намір збудувати культ особи наступника, подібно до того, як це робилося по відношенню до Кім Чен Іра і Кім Ір Сена.
Засновник КНДР Кім Ір Сен за життя був відомий як «великий вождь» і отримав посмертний титул «вічного президента». Його син і нинішній керівник Північної Кореї Кім Чен Ір відомий як «дорогий вождь».
Смерть
Кім Чен Ір помер 17 грудня 2011 року в своєму поїзді, як повідомляють ЗМІ самої КНДР, від «фізичної та психічної перевтоми, працюючи на благо народу», однак офіційною причиною смерті названо серцевий напад (інфаркт). Наступником глави КНДР призначений Кім Чжон Ин, третій син Кім Чен Іра.
peredplata
