Микола Михайлович розповів, що потрапив у горнило війни після проходження військової перепідготовки восени 2014 року. Пройшов з бойовими побратимами Піски, Водяне, брав участь у захисті Донецького аеропорту. Будучи військовим водієм, доставляв до цього стратегічного об’єкта боєзапаси, провізію, воду, людей, вивозив поранених та вбитих. Боєць пригадує, як непросто було справлятися з обов’язками під суцільними обстрілами ошаленілих «сепарів». «Був страх, але страх доводилося переборювати, – каже військовий. Бо йшлося про захист рідної землі. Найтяжче було вивозити звідти своїх полеглих побратимів…»
А на запитання, що відчував і переживав боєць, їдучи з війни додому, Микола відповів, що ніяк не міг звикнути до тиші.
Репортаж Наталії Брянської
peredplata
