Зима — сприятлива пора для масового активного відпочинку. Багатьох ваблять зимові походи у гори, катання на лижах і санках. Проте часто такі розваги можуть закінчитися трагічно. Щоб подорож в гірську місцевість залишила лише приємні враження, варто знати і пам’ятати основні правила безпеки.
У гори треба вирушати групою, а не поодинці. Це дозволить забезпечити взаємодопомогу учасникам на маршруті. Кожна група, незалежно від її чисельності, повинна мати підготовленого керівника, який має великий досвід і авторитет.
Варто уникати переміщень у негоду, туман, пізно ввечері та вночі. День взимку набагато коротший і не завжди можна встигнути здійснити перехід до настання темряви. Вночі перешкоди стають малопомітними чи візуально змінюються, можна й не помітити їх справжньої небезпеки. В темряві не можна точно визначити відстань до предметів. Відчувається сильна фізично втома після важких переходів в день, знижується зір від сильного навантаження для очей вночі. Все це разом взяте стає причиною нещасних випадків при пересуванні туристичної групи вночі. Уникайте підйомів і спусків по схилах і жолобах, де є каміння, що вільно лежить і може скотитись. Перед тим, як вибрати маршрут, врахуйте кліматичні умови, структуру снігового покриву кожної ділянки.
Потрібно приділяти увагу попереджувальним знакам у горах, щоб не потрапити в лавину, уникнути зіткнення на гірськолижній трасі. В жодному випадку не дозволяється вживання спиртних напоїв. Під час сильних морозів робити короткі зупинки для відпочинку, безперервно рухати пальцями, м’язами обличчя, легко розтирати відкриті частини тіла. При замерзанні зігріти замерзлі кінцівки можна простим способом – енергійно помахати руками та ногами. Вже через кілька хвилин відновиться нормальний кровообіг та з’явиться відчуття тепла. Допоможе зігрітися і вживання гарячої їжі, що допоможе підвищити температуру тіла. Обмороженню сприяє і загальне виснаження організму, погане харчування, м’язова втома. Слід пам’ятати, що при русі назустріч вітру обмороженню можуть піддаватися відкриті частини тіла. Тому потрібно прикрити їх шарфом. Періодично кожні 20-30 хвилин потрібно оглядати один одного.
Особливу небезпеку в зимових гірськолижних походах представляє мокре взуття. Взуття намокає через те, що доводиться ходити по снігу. Мокрі ноги мерзнуть набагато швидше. 90 відсотків випадків обмороження пов’язані із обмороженням ніг і тільки 5 – з обмороженням рук.
Небезпеки, які також зустрічаються в горах узимку, – снігові обвали та лавини. Природно, що високо в горах панують вітри. Переганяючи величезні маси снігу, вони надувають звисаючі снігові карнизи. Сила зчеплення снігу, що утворює карниз, велика, але обмежена, і, коли снігу надуває більше, ніж може втримати карниз, він з гуркотом зривається і поринає вниз. Наслідки таких зривів сумні. Те саме слід сказати і про лавини. Утворюючись на гірських схилах, маси снігу при певних метеорологічних умовах час від часу сходять униз. Такі лавинонебезпечні місця відомі туристам, і проходження їх є цілком безпечним, якщо походом керує досвідчений турист або альпініст. Але часто в зимових походах малодосвідчені керівники нехтують обережністю. Особливо небезпечними вважаються періоди, коли випадає велика кількість снігу та починається відлига.
Частими явищами для гірської місцевості є тумани, вони виникають переважно восени та взимку під час похмурої погоди та охоплюють значну територію і є досить тривалі. Тумани в умовах високогір’я становлять велику небезпеку. При ньому не тільки скорочується але і майже повністю зникає видимість, різко утруднюється вибір шляху пересування і практично відсутня можливість орієнтування, погіршується зоровий та слуховий зв’язок між членами групи. Небезпека збільшується і від того, що в тумані група рухається з мінімальною відстанню між членами групи, а це збільшує ймовірність травматизму.
І пам’ятайте, що найчастіше причиною фатальних випадків є недооцінка небезпеки, переоцінка власних сил, неорганізованість та неуважність!
Відділ оперативного реагування
УМНС в Чернівецькій області
peredplata
