Книга-альбом «Звитяжці незборимої нації: Коломийська і Буковинська округи ОУН-УПА в світлинах» висвітлює героїчну боротьбу названих округ проти німецько-угорських нападників та комуно-московських поневолювачів 40—-поч.50-х років ХХ ст. У ній вперше опубліковано частину фотоархіву Коломийської і Буковинської округ (понад 50 світлин), що були в кущового провідника Байди (Михайло Симчич), які він передав на зберігання своєму небіжу, члену Молодіжної організації українських націоналістів (МОУН), Невідомому (Дмитро Скільський). У книгу-альбом включено також деякі фотографії з видань Михайла Томащука, Василя Гуменюка, Михайла Андрусяка, зі збереження Петра Арсенича, а також окремі вірші або їх уривки з поетичних збірок Зиновія Сердюка за його ласкавою згодою.
Історична пам\’ять української нації є одним із засадничих чинників нашого державотворення. Адже вона, як ніщо інше, сприяє суспільній консолідації народу, забезпечуючи національне безсмертя Самостійної України. Тому проблема збереження, утвердження, примноження історичної пам’яті української нації у наш час є надзвичайно актуальною.
Даній проблемі присвячена книга-альбом заслуженого працівника освіти України, професора Дмитра Скільського «Звитяжці незборимої нації: Коломийська і Буковинська округи ОУН-УПА в світлинах», нещодавно видана в одному з видавництв м.Тернопіль. Вже більше року, як він вийшов на пенсію, але, склавши викладацькі обов’язки, взяв на себе не менш важливі – донести до широкого кола читачів невідомі сторінки героїчної боротьби ОУН-УПА на теренах Галичини й Буковинського краю.
Скільський Дмитро, син Михайла, що народився 12 березня 1933 року в с.Березів Вижний Коломийського повіту, про національно-визвольну боротьбу українців 40-50-х років ХХ ст. знає не лише зі ЗМІ та книг. Будучи старшокласником Яблунівської середньої школи, він на 16 році життя став членом підпільної Молодіжної організації українських націоналістів (МОУН). Під псевдонімом Невідомий, як таємний розвідник, збирав важливі відомості про окупаційну владу в райцентрі Яблунів, яку передавав своїй мамі, а вона – своєму рідному братові Байді (Михайло Симчич), особистому охоронцеві окружного провідника ОУН Коломийщини Бориса (Григорій Легкий).
Зі здобуттям середньої освіти Невідомий (Дмитро Скільський) працював вчителем сільської семирічки. Тоді восени 1951 року одержав від Байди (Михайло Симчич) ту частину фотоархіву Коломийської і Буковинської округ ОУН-УПА, яка в нього знаходилась (понад 50 світлин), для зберігання до «кращих часів і, можливо, знадобляться для нашої історії».
Всі фотографії , що збереглися, ввійшли в книгу-альбом. Роки і умови зберігання і переховування вплинули на їх якість, деякі з них вкрилися плямами, поблякли. Значна частина світлин є мало або зовсім невідома, деякі з них мають написи на зворотах, зроблені Байдою (Михайло Симчич), які теж опубліковані, що засвідчують їх автентичність та несуть бодай якусь інформацію про зображених на них повстанців. Залишається низка невпізнаних героїв або таких, про кого відомості надто скупі, особливо на групових світлинах. Вихід з друку книги-альбому, надіється її автор, сприятиме тому, що вони будуть упізнані або хоч окремі з них ідентифіковані.
Книга-альбом «Звитяжці незборимої нації: Коломийська і Буковинська округи ОУН-УПА в світлинах» має нескладну структуру. Починається вона віршованим заспівом, де акцентовано на монолітності Організації Українських Націоналістів, яку складали найкращі представники народу «готові скласти голови в двобої». ОУН – творець, ідейний керівник і натхненник Української Повстанської Армії – «найгероїчнішої і найнароднішої, найкращої армії двадцятого століття».
У передмові книги-альбому розкрито структурну побудову Організації Українських Націоналістів від Центрального проводу, очолюваного Степаном Бандерою, до станичного ОУН та Української Повстанської Армії, від Головного командира Романа Шухевича до ройового чоти.
Розділ книги-альбому «В горнилі боротьби» складає ціла низка біографічних нарисів, близько 70-ти, у яких стисло чи більш обширно розкрито життєвий шлях та внесок кожного упізнаного повстанця від рядового стрільця до окружного командира УПА, від станичного до крайового провідника ОУН у спільну справу – самовіддану боротьбу проти ненависного ворога.
Дуже вдало даний розділ збагачений поетичним словом, що надає його змісту емоційного забарвлення. Він включає окремі вірші або їх уривки з поетичних збірок знаного поета, учасника боротьби ОУН-УПА довголітнього політв’язня концтаборів заполярної Воркути Зиновія Сердюка (за його ласкавою згодою), які присвячені конкретним подіям, окремим стрільцям, командирам УПА, провідникам ОУН.
Розділ книги-альбому «Неволя» включає світлини тих повстанців, які через підлу зраду потрапляли в полон і деякі не були розстріляні чекістами, а засуджені і відбували довготривалі терміни у ворожих концтаборах, а також фотографії репресованих родин повстанців, що були насильно вивезені комуно-московськими окупантами в сибірську неволю.
У післямові до книги-альбому, як завершальній складові її структури, підготовленій народним депутатом України першого скликання В.Колінцем, акцентовано на її актуальності, як потужному чиннику національно-патріотичного виховання українців.
Сторінки книги-альбому зроблені в червоно-чорному зображенні, тобто в кольорах прапора ОУН, який був для повстанців символом невмирущості Ідеї революційної боротьби, за яку вони, не вагаючись, віддавали своє життя.
На думку автора книги-альбому, фінансування є найгострішою проблемою в сучасному книговиданні, оскільки видавництва вимагають за роботу захмарні суми коштів. Видання «Звитяжців…» на якісному, а, отже, дорогому крейдованому папері, в чотирьох кольорах вимагало значних грошових витрат. У зв’язку з цим її автор вирішив звернутися до міського голови м.Чернівці О.Каспрука. Однак його, учасника боротьби ОУН-УПА, члена Всеукраїнського братства воїнів ОУН-УПА поіменованого комбатантом, кандидата педагогічних наук, доцента, професора кафедри, заслуженого працівника освіти України, через свою «надзайнятість» навіть не впустив в свій кабінет. Все відбулося на рівні його секретарки, яка , за вказівкою голови, скерувала автора до його помічника, який обіцяв фінансову підтримку, але на тому все й закінчилось.
Аналогічна ситуація склалася і в приймальні голови облдержадміністрації О.Фещука, який настільки був «зайнятий», що про вхід в його кабінет й мови не могло бути. Секретарка викликала у приймальню, напевно працівницю чи керівника відділу книговидання, яка заявила, що кошти, якщо виділяються, то лише місцевим авторам.
Автора вельми засмучує не лише неповага, але, в певній мірі, й зневага до нього перших керівників м.Чернівці та Чернівецької області, їхня не патріотичність, глибока байдужість до історичної пам’яті української нації, нерозуміння того, що підготовлена ним до видання книга-альбом «Звитяжці незборимої нації: Коломийська і Буковинська округи ОУН-УПА в світлинах» не є лише сугубо його, а загальною національно-культурною справою, яку мав би підтримати кожен свідомий українець, а тим більше перші керівники міста і області.
Однак, як мовить народна мудрість – світ не без добрих людей. До власних витрат автора долучилися кошти справжніх українців Ярослава Джорджика (м. Тернопіль), Віктора Анушкевичуса (м. Івано-Франківськ), Сергія Блощаневича (м.Київ) та інших і книга-альбом побачила світ.
«Звитяжці незборимої нації: Коломийська і Буковинська округи ОУН-УПА в світлинах» є унікальним історично-літературним виданням, що всім своїм змістом спрямоване на збереження, утвердження, примноження історичної пам\’яті української нації. Як суспільно цінне видання, вона містить вагомий потенціал впливу на свідомість і почуття, оскільки розкриває безкомпромісну, саможертовну боротьбу найгероїчнішої, найнароднішої армії без держави за Самостійну Соборну Україну. Книга-альбом – потужний чинник формування національної свідомості, національно-патріотичного виховання багатьох поколінь українців і, насамперед, у наш час, коли ворожа Московія веде ганебну, підступну, злочинну війну проти суверенної Української держави.
Марія Лоза
м.Тернопіль
peredplata
