П\’ять років продовжується війна у Сирії, а у 2015 р. у неї відкрито втрутилася Росія на боці диктатора Башара Асада. Її авіація розбомбила квартали найбільшого сирійського міста Алеппо, після чого війська диктатора разом зі своїми російськими й іранськими союзниками взяли все двохмільйонне місто під свій контроль. Почалася \”зачистка\”, у ході якої карателі розстрілюють і палять живцем тих, кого вважають своїми ворогами. Гине багато мирних людей, у тому числі жінок, старих і дітей. А Європа голосно висловлює \”глибоку стурбованість\” і продовжує готуватися до Різдвяних свят.
Короткозорість чи цинізм?
На словах західні демократії підтримують сирійських повстанців, навіть надають їм певну допомогу. До появи російських літаків над Сирією з повітря повстанців прикривали літаки НАТО. А потім фактично покинули напризволяще тих, кому постійно висловлюють співчуття. Українцям така політика добре відома.
Путін відверто сказав, що війна у Сирії для російської армії – \”найкращі навчання\”. А для чого вони вчаться вбивати і руйнувати? Для відродження імперії й навіть її розширення, недарма цей \”лідер нації\” недавно заявив, що Росія \”кордонів не має\”. Апетити Кремля поширюються не лише на всі постсовєтські держави і колишні країни-сателіти СССР. Московські великодержавники прагнуть диктувати свою волю всій Європі і навіть світові. Те, що вони виробляють на Донбасі й в Сирії – лише навчання перед головними операціями. Невже Захід цього не розуміє?
Звичайно, що розуміє. Але його політики звикли до комфортного життя і не бажають лізти у пекло силового протистояння. Вони цинічно розраховують, що Путін зав\’язне в Україні та Сирії, витратить там свої ресурси, чим тоді й зможуть скористатися західні держави. Але політика ця короткозора, вона вже дуже дорого обійшлася світові. Нинішня спроба стикнути Росію з Ісламською державою для їхнього взаємного знищення очікуваних результатів західним політикам не дасть. Досвід Другої світової війни і подій, що передували їй, жодного оптимізму не вселяє. Гітлера західні політики штовхали на Сталіна, а Сталіна на Гітлера. У результаті два диктатори порозумілися між собою і розв\’язали світову війну, яка обійшлася людству в десятки мільйонів загиблих.
Історія попереджає
Нацизм з\’явився не на порожньому місці – це була реакція крайньо-правих на крайньо-лівий більшовизм. Сталін сприяв приходу Гітлера до влади, розраховуючи використати його для реалізації своїх величезних геополітичних планів. Так і нині \”Ісламська держава\” не вигулькнула нізвідки, а крайні ісламісти скористалися підтримкою нових реваншистів. Відомо, хто хоче переглянути результати програної Холодної війни. Недарма серед серед бойовиків стільки громадян РФ, а військом ісламістів взагалі командує уродженець ще совєтського Таджикистану.
Як нацистів сталінський Кремль планував використати у ролі \”криголаму\” для руйнації міжвоєнної Європи, так й ісламських фанатиків путінський Кремль використовує з подібною метою в сучасних умовах. Світ стривожений агресивною політикою \”Ісламської держави\”, але завдати їй могутнього удару не спішить. Кожен політик має власні плани, і заради їхньої реалізації не бажає вдаватися до спільних дій з іншими політиками.
А це вже було в історії, і завершилося величезною трагедією. Коли в 1936 р. спалахнула громадянська війна в Іспанії, демократичні держави обрали тактику \”невтручання\”. А Гітлер направив в Іспанію своїх льотчиків і танкістів, які пройшли там \”найкращі навчання\” перед світовою війною. Літаки німецького \”Легіону Кондор\” 26 квітня 1937 р. розбомбили місто Герніку, поклавши тим початок подібних бомбардувань в майбутній Другій світовій війні. Вони навіть не здогадувалися, що 1945 року під ударами американської й англійської авіації запалають Гамбург, Дрезден, Лейпциг – диявол, випущений гітлерівцями, повернувся до них. А під німецькими бомбами до того згоріли польська Варшава, голландський Роттердам, англійський Ковентрі.
Нині російськими бомбами зруйнований Алеппо. Куди \”путінські соколи\” спрямують свої літаки у найближчому майбутньому? Невже західні європейці думають, що їм нічого не загрожує? Їхні діди вісімдесят років тому ще могли надіятися – мовляв, минеться. Але наступні події засвідчили, що біда неминуче прийшла і до них. Нині все реальнішою стає подібна ж небезпека. Ігнорувати її не можна: Алеппо подає знак біди майбутньому Європи.
Злочини мають бути покараними негайно, інакше злочинець нахабніє і зупинити його все важче. Кремлівська верхівка вже має стати перед міжнародним трибуналом, адже Алеппо разом з Донбасом перед всім світом показали справжнє обличчя \”Русского міра\”. Елементарний інстинкт самозбереження повинен підштовхнути західних політиків до рішучих дій. Інакше біда неминуче прийде і в їхній – поки що затишний і комфортний – дім. Кров невинних жертв волає: зупиніть убивць, доки не пізно!
peredplata
