Відходить у минуле важкий 2016 рік. Чимало українців сумно жартує: не Новий рік святкуємо, а радіємо, що вижили у старому. Адже рік, що минає, був переповнений різноманітними подіями, серед яких чимало було нерадісних. Згадаймо ж найважливіші з них.
Війна замість перемир\’я
Хоча за Мінськими угодами на Донбасі мало встановитися перемир\’я, там постійно лунали постріли. Внаслідок практично щоденних обстрілів гинули солдати і мирні люди, багатьох поранено. Інколи російські найманці намагалися переходити у наступ, але отримавши гідну відсіч, відкочувалися назад.
Мінські угоди зобов\’язували сторони конфлікту обмінятися полоненими і заручниками. Проте і цю домовленість не виконано. Правда, росіяни обміняли полонену Надію Савченко на двох своїх військовослужбовців, що потрапили в український полон. У нашому суспільстві завдяки цілеспрямованій пропаганді образ Надії був сформований однобічно – вона сприймалася як новітня Жанна д\’Арк, героїня з президентським майбутнім. Проте реальність виявилася зовсім іншою, і розчарування у несправджених надіях швидко охопило більшість співгромадян.
\”Феномен Савченко\” примусив інтелектуальну частину суспільства глибоко задуматися над тим, що у \”гібридній\” війні Росії проти України інформаційно-пропагандистські операції мають важливіше значення, ніж збройні сутички на лінії розмежування. Кремль робить ставку на підрив бойового духу українців, розповсюдженням серед нас настроїв розчарування і втоми. Війна продовжується три роки, вичерпує ресурси держави, а значних перемог наш народ не бачить. До того ж на фоні війни влада намагається проводити непопулярні реформи, що не дають швидкого зростання життєвого рівня переважної більшості українців. Навпаки.
Неоднозначні зміни в житті суспільства
Слово \”реформи\” давно вже набридло звичайним українцям – найчастіше за ними не було ніякого конкретного змісту. Але у 2016 р. відчутні зміни почалися. Чиновників і депутатів під шаленим міжнародним тиском примусили подати електронні декларації про доходи. Громадськість, нарешті, побачила – куди ділися мільярди, зароблені працею простих людей. Якщо суспільство й направду бажає рухатися вперед, воно мусить тиснути на антикорупційні органи, щоб ті з\’ясували походження величезних статків так званої \”політичної еліти\”. Вкрадене має бути повернено. А саме з цього джерела можна фінансувати і Збройні Сили, і рух країни вперед.
Певний позитив вже принесла децентралізація влади. Відчутно зросли місцеві бюджети, відбулися вибори в об\’єднаних громадах. Зміни є, хоча й дуже повільні та непослідовні. Наприклад, громадяни позитивно зустріли утворення поліції замість вкрай корумпованої міліції. Втім, невдовзі з\’ясувалося, щоб замість нових \”копів\” нерідко маємо старих \”ментів\”. До того ж дуже непрофесійних, які примудриються замість затримання злочинців стріляти один в одного…
Навесні 2016 р. в Україні змінився уряд: замість Яценюка кабмін очолив Гройсман. Якщо перший отримав країну з порожньою державною скарбницею, то своєму наступникові передав її з мільярдними накопиченнями. Поштовх реформам був даний, новий склад кабміну повинен нарощувати темпи змін. Але швидкість набрати не вдається – спрацьовують гальма внутрішні й зовнішні. Зі старою судовою системою Україна лише буксуватиме на місці. Й без відсторонення олігархів від влади руху вперед також не буде. Якісь кроки у цьому напрямку під кінець року зроблені: позбавлені депутатської недоторканості Новицький і Онищенко (він же Кадиров). Націоналізовано \”Приватбанк\”, що належав Коломойскому. Лише у найближчому майбутньому побачимо дієвість цих заходів, а наразі суспільств зустріло їх неоднозначно. Натомість зовнішні зміни оглядачі оцінюють без зайвого оптимізму.
Тривожні симптоми
У Кремлі з ентузіазмом вітали обрання президентом США Дональда Трампа, якому навіть допомагали у виборчій боротьбі російські хакери своїми атаками на сайти Хіларі Клінтон – головної суперниці кандидата від Республіканської партії. Москва сподівається, що новий американський президент виявиться більш прихильним до Путіна, ніж його попередник.
Економічний стан Росії у 2016 р. погіршився, проте активізувалася її зовнішньополітична активність. Російська армія остаточно втягнулася у сирійську війну на боці диктатора Башара Асада, і допомогла йому захопити місто Алеппо. Поступово \”гібридна\” війна Москви набуває масштабів світової, її пропаганді об\’єднана Європа мусить протистояти, щоб не стати жертвою, як стала Україна. А кремлівські пропагандисти штовхають до влади у західноєвропейських країнах своїх союзників з числа крайніх – як правих, так і лівих. Путін робить все, щоб підірвати європейську єдність і створити умови для дестабілізації становища у світі.
Росії вдалося стимулювати ріст антиукраїнських настроїв у деяких європейських державах. Так, голландці блокують надання Україні безвізового режиму. У Польщі все частіше демонструють негативні почуття до українців. В Італії звичайні громадяни висловлюють невдоволення згортанням відносин з Росією, звинувачуючи українців у тому, що доходи італійців через антиросійські санкції помітно впали. Подібні настрої помітні у Франції й деяких інших країнах Європи.
А під кінець року помітно погіршилися й відносини Ізраїлю з Україною. Навіть скасували за вимогою ізраїльтян візит прем\’єра Гройсмана до їхньої країни. Згодом громадськість дізнається подробиці того, що насправді привело до погіршення відносин між двома країнами. Поки що можна лише констатувати сам факт такого погіршення.
Були у 2016 році й приємні події
У 2016 році Україна без зайвої помпи відсвяткувала 25-річчя своєї незалежності. На Євробаченні цього ж року перемогла українська співачка кримськотатарського походження Джамала. А українські спортсмени на Пара-олімпійських іграх вразили уболівальників кількістю своїх перемог.
Наші селяни порадували Україну хорошим врожаєм, що дасть державному бюджету значний прибуток. А київські авіабудівники представили на суд громадськості новий літак Ан-132, який може сідати на пісок і злітати з нього. Тому Саудівська Аравія вклала мільярди доларів у розробку і налагодження випуску транспортних машин, дуже потрібних цій державі.
Урядовці впродовж року переконували українців, що економіка нашої держави почала зростати, хоча й досить повільно. Наприкінці року частина пенсіонерів отримала невеликі прибавки до пенсій, а працюючим пообіцяли 2017 року підняти зарплату. У деяких містах, у тому числі й у Чернівцях, відкрили нові виробництва.
Рік минає, залишаючи спогади. Хочеться вірити, що у ньому відбулися зміни на краще, яке розвиватимуться й надалі. Найбільше чекаємо миру, який дозволить Україні рухатися до тих цілей, які поставила Революція Гідності. Шлях цей нелегкий, але пройти його мусимо.
Ігор Буркут, політолог
peredplata
