Медицина в Україні – це галузь, котра потребує першочергового реформування. Нація вимирає. А охорона здоров`я у державі перетворилася у якогось монстра, що годує фармакологічні корпорації світу і вбиває власних громадян. Тут крутяться найбільші гроші та найбільші інтереси.
Корупція в медицині дала незворотні процеси метастаз. Тільки різати по-живому – інакше зупинити безлад неможливо.
Медики розділені на три табори.
Перший міцний, стійкий і небезпечний. Це старі керівні кадри, які залишилися нам у спадок від часів розвинутого соціалізму та бандитських 90-х. Вони добре насиділи свої місця. І не мають наміру їх залишати до смерті. Хіба винятково для того, аби ці місця зайняли їхні діти.
Цю категорію керівників від медицини влаштовує нинішній стан і модель галузі. Вони нічого і нікого міняти не хочуть. Їм комфортно і зручно у цих умовах.
Другий табір – це ті, хто хоче потрапити на місце нинішніх керівників. І готові для цього навіть платити хабарі.
– Перша і друга категорії у медицині дуже небезпечні, – вважає лікар, заступник голови комісії з питань охорони здоров`я обласної ради Ольга Кобевко. – Без усунення їх від влади неможливе реформування галузі. Вони не тільки не бажають змін. Вони ці зміни неспроможні не те що проводити, а й навіть сприймати. Вони навіть думки не припускають, що можна жити і працювати інакше, ніж було досі.
Ми на Буковині маємо дуже великі проблеми саме від цих керівників. Зараз середній вік головних лікарів в області становить 68 років. І жоден добровільно не поступився посадою.
Третій табір у медицині – це лікарі, котрих не влаштовує зарплата у 3000 гривень. І вони вважають таку оцінку своєї благородної праці зневагою до професії. Тому за першої можливості готові покинути країну.
В. о. міністра охорони здоров`я Уляна Супрун разом з молодими реформаторами спробувала змінити суть речей в Україні. І відразу наштовхнулася на спротив. Проти неї ополчилися тисячі тих, кому було комфортно. Тих, хто виписує «необхідний» аптеці, а не хворому препарат. І за це має відкат.
Застаріла радянська система в Україні увібрала в себе негативні риси сучасної корупції в медицині й стала небезпечною не тільки для хворих, а й здорових людей і всієї України.
– Команда Уляни Супрун зруйнувала радянську систему в медицині, – продовжує Ольга Кобевко. – Але в регіонах ще за неї чіпляються. Наприклад, на Буковині досі Департамент охорони здоров`я ОДА вимагає звітів по кількості «ліжкомісць», а не по кількості хворих. Це перешкоджає реформі. Бо лікар повинен дбати про пацієнта і медзаклад, а не про те, чи співпаде перебування хворого у лікарняному ліжку з нормами, запропонованими системою. Та й страхова медицина тут не допоможе. Бо люди не захочуть платити свої гроші за обшарпані стіни лікарень, за старі матраци, неякісну їжу, відсутність обладнання. У наших лікарнях умови однаково погані як для хворих, так і для медперсоналу.
Змінити медицину зараз можуть об`єднані територіальні громади. Вона краще буде фінансуватися. Але проблема полягає в тому, чи вміло і раціонально фінанси використовуватимуться. У Чернівецькій області Київ хоче нав`язати поділ тільки на 2 госпітальні округи. А повинно бути не менше 3-х (а то й 4-х). Один округ охоплює щонайменше 200 000 людей. У нас проживає 906 900. І радіус госпітального округу – не більше 60 км.
Тож оптимальним був би поділ на три округи: Хотинський (куди входили б Сокирянський, Кельменецький, Новоселицький і Хотинський райони); Сторожинецький (Вижницький, Путильський, Глибоцький і Сторожинецький райони) і Чернівецький (Кіцманський, Заставнівський, Герцаївський райони та місто Чернівці).
Зараз усе залежить від керівництва Чернівецької ОДА. Якщо воно зуміє переконати Міністерство у необхідності 3-х госпітальних округів, то так і буде. Якщо ні – то ні.
Наразі область лихоманить. Не у всіх лікарнях видають зарплату, яку повинні б медикам підняти на 30 відсотків.
Василь Мудрий
peredplata
