Єдиний у Путильському районі інвестор оголосив, що призупиняє роботу обох своїх підприємств у зв’язку з брутальним терором контролюючих служб
Прем\’єр-міністр України Володимир Гройсман під час роботи міжнародної конференції «Зона вільної торгівлі: можливості та виклики для України і партнерів» 2 грудня 2016 року[right][/right]
Наприкінці липня Головне управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області повідомило про нечувані успіхи. З початку 2017 року податківці провели 119 документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, з них 39 планових та 80 позапланових. Це трохи менше, ніж минулого року, зате результати набагато «кращі»: донараховані суми грошових зобов\’язань зросли у 7,8 разів. Ревізори при проведенні аудиту виявили факти незаконного ведення бізнесу у 100% (!) перевірених суб\’єктів господарювання. Порушникам норм Податкового кодексу України донараховано понад 79,6 (!) млн грн. узгоджених податкових зобов\’язань. (Для порівняння: минулоріч ця цифра становила лише 10,1 млн грн.). Щоправда, із донарахованих сум до бюджету протягом шести місяців нинішнього року надійшло лише 11,5 млн грн.
При цьому фіскали нічого не повідомили про кількість підприємств, які після такої атаки ймовірно підуть у тінь, або й закриються. Нічого не сказали і про те, чи взагалі виплата 80 млн грн. є підйомною сумою для підприємств області. І звичайно, не повідомили, наскільки позиція територіальних органів ДФС у Чернівецькій області відповідає позиції центральної влади, яка весь час говорить про необхідність підйому економіки, про нагальну потребу у зростанні інвестиційної привабливості країни та про неприпустимість «кошмарення» бізнесу різноманітними контролюючими службами.
Про те, як на практиці виглядають «успіхи» фіскалів, розповів єдиний інвестор Путильського району, власник відпочинкового комплексу «Еко-курорт «Хутір Тихий» та молокозаводу «Путильська молочарня» киянин Анатолій Стефанюк. (Про це докладно писала Путильська районна газета «Карпати» №30 за 28 липня 2017 р.).
Анатолій Стефанюк: – Те, що відбувається з моїми підприємствами, я не можу назвати інакше, ніж терором перевіряючих служб. Два мої підприємства за півріччя пережили п’ять! перевірок. 3 травня, у розпал свят, коли на «Хуторі» було багато гостей, туди нагрянула позапланова перевірка Управління Держпраці Чернівецької області. Незважаючи на те, що нещодавно відбулася планова перевірка підприємства під час якої не знайшли жодних порушень. Інспектор Управління Держпраці, обурившись тим, що співробітники «Хутора» збираються проводити відеофіксацію перевірки, викликала поліцію і звинуватила наших працівників у перешкоджанні її діяльності. Між іншим, штраф за перешкоджання перевіряючим складає 320 тис. грн. А вже 8 травня до «Путильської молочарні» приїхали податківці. Чотири (!) бригади перевіряючих впродовж 20 днів піднімали архіви документів діяльності заводу починаючи з 2012 року і нарахували більше 2 млн грн. додаткових податкових зобов’язань. Про це я отримав акт на 79 (!) сторінках. Ті ж перевіряючі знайшли час завітати і на «Хутір Тихий» з перевіркою і там виписати штраф. Цих півроку я займаюсь не розвитком моїх підприємств, а відстоюванням своїх інтересів в судах та різних інстанціях. В мене виникає питання, чи за таких умов бодай якесь підприємство Буковини може нормально працювати?
Санкції на «Путильську молочарню» накладено за «порушення» починаючи з 2012 року, хоча згідно Податкового Кодексу України, будь-які податкові перевірки мають стосуватися щонайбільше трьох останніх років. До прикладу, у путильських молочарів вимагали чеки з терміналів, через які у 2013 році вносились гроші на рахунки підприємства. Але за чотири роки ці чеки вигоріли настільки, що на них годі було щось розібрати.
А.С.: – Усе виглядало так, ніби фіскали виконують чиєсь замовлення. У передостанній день перевірки вони затребували у нас копії всіх документів, що перевірялися протягом трьох тижнів. Фізично скопіювати таку величезну кількість документів за день було неможливо. Крім того, незрозуміло, для чого Фіскальній службі практично весь архів молочарні – шукати додаткові «порушення»? Чи комусь цікаво проаналізувати привабливість цього об’єкту?
Спробу незаконно отримати від нього понад 2 млн грн. Анатолій Стефанюк сприйняв як відверте знущання.
А.С.: – Я не можу більше працювати в таких умовах. Я маю знати, що не мене одного хвилює розвиток Путильського району. Я не отримую зиску зі свого бізнесу на Буковині, для мене ці проекти є соціальними, а заробляю я – у столиці. Я зупиню роботу «Путильської молочарні» та «Хутору Тихого» з чистим сумлінням, бо виконав усі свої обіцянки перед владою та людьми: створив підприємства, за які не соромно; працевлаштував кількадесят людей, дав додатковий дохід кількасот сім’ям місцевих фермерів, сплатив сотні тисяч гривень податків.
Принагідно хочу подякувати всім тим співробітникам, які поділяли мою точку зору і залишалися зі мною, як би важко не було. Відновлювати роботу підприємств, вкладати кошти у будівництво нової ферми, яка потрібна для безперебійних поставок молока на завод, можна буде лише після того, як щось зміниться у державі, в області та районі. Тоді, коли державні службовці будуть разом із підприємцями прагнути розвивати економіку, а не служитимуть бездушним інструментом для викачування грошей.
Анатолій Стефанюк вклав тільки в обладнання «Путильської молочарні» десятки мільйонів гривень. Цей проект він розпочав на наполегливе прохання тодішнього керівництва Путильського району. Стефанюку запропонували відновити занедбаний маслозавод, котрий за роки простою перетворився на груду каміння. Це мало стати поштовхом для відновлення молочного скотарства.
А.С.: – Я довго вагався, бо розумів, що це потребуватиме багато зусиль, грошей та часу, натомість прибутки будуть нескоро. Але я народився та виріс у Чернівецькій області, тому для мене було справою честі зробити щось корисне для свого краю. Крім того, мій дід мав власну молочарню, відтак я хотів продовжити родинні традиції. У горах Путильського району можна займатися лише тваринництвом, лісовим господарством і туризмом. В інших сферах наразі перспектив не видно.
Анатолій Стефанюк намагався разом з районною та обласною владою залучити до розвитку туризму і молочної промисловості кошти державних чи міжнародних програм. Але з цього, на жаль, нічого не вийшло. Він самотужки виростив свої підприємства до європейського рівня. До «Хутору Тихого» з часом почали приїжджати не тільки з Чернівців, але й з Києва, Одеси, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Львова… Тут були навіть закордонні гості – з Латвії, Німеччини, Ірландії, Італії, Іспанії, Польщі, Ізраїлю та США. У затишних котеджах «Хутору» побували Джамала, гурт «Табула Раса», Віктор Павлік, Ектор Хіменес-Браво, Андрій Гусін, футбольна команда «Динамо», а також відомі політики і посадовці, фотографи, режисери і журналісти. За останні 5 років «Хутір Тихий» прийняв близько 7 тисяч гостей.
А.С.: – При створенні нових підприємств я не отримав від держави жодної допомоги. Новостворені підприємства еко-курорт “Хутір Тихий” та “Путильська молочарня” всі ці роки були гордістю Путильського району. Кожен із губернаторів Чернівецької області відвідував їх, підкреслював важливість цих підприємств для розвитку гірського регіону Чернівецької області. Та на етапі становлення, входження на ринок за нинішнього законодавства кожне молоде підприємство проходить етап збитковості. «Путильська молочарня» – не вийняток. Ми обрали нелегкий шлях – вироблення продукції з цільного натурального молока. Це значно здорожчує собівартість і зменшує термін зберігання. Також ми залежні від сезонної зміни цін на сировину, на відміну від заводів-гігантів, які працюють на сухому молоці. Тому, для входження на ринок, є періоди, коли ми змушені продавати продукцію зі значними збитками. Щодня підприємство несе додаткові величезні збитки через якість дороги Вижниця – Путила, зруйновану повінню 2008 року. Зламаний транспорт на цих дорогах – це безкінечні витрати на ремонт і збої у постачанні нашої продукції у магазини. Продукція «Путильської молочарні» є натуральною, живою, екологічно чистою, тому псується на такій дорозі від надмірного збовтування. Але ми не відмовились від виробництва зі справжнього молока. Я і сьогодні вірю, що саме за такою продукцією майбутнє. А скільки гостей «Хутору Тихого» не повертаються до нас саме через дорогу. Та я вже не прошу допомоги – прошу аби тільки мені не заважали нормально працювати. Інспекторам фіскальної служби добре відомий фінансовий стан «Путильської молочарні». Та підприємство було оштрафовано за діяльність, починаючи із 2012 року, всупереч передбаченого законом трирічного періоду. Назвати їх дії інакше, як «економічне кіллерство», я не можу.
Окреме слово до податківців
А.С.: – Хочеться за нагоди звернутись до всіх перевіряючих. Що залишиться після вашої діяльності в нашій області ? До цього звіту треба добавити цифру, скільки підприємств призупинили свою діяльність завдяки вашим «успіхам». Ви є важливим елементом у розвитку економіки. Саме ви несете відповідальність за непридбане нове обладнання, невиплачені заробітні плати. Саме спілкування із вами впливає на рішення вкладати кошти в економіку України чи в інші країни де держава – помічник, сервісна служба. У всьому світі цінується інтелект та підприємливість і державні служби заохочують кожного, хто прагне будувати свій бізнес і не боїться відповідальності. У світі дефіцит таких людей. Ми хотіли б побачити від вас інший звіт: скільки ви зберегли робочих місць, скільки сімей не будуть розлученими в пошуках заробітку, скільки дітей будуть рости на очах у батьків. Коли ж врешті решт податкова стане сервісною службою і буде допомагати і консультувати? Що саме ви зробили для більшої інформованості бухгалтерів? Скільки ви провели інформаційних семінарів, щоб допомогти їм розібратись у нашому непростому законодавстві, яке постійно змінюється? Скільки підприємств ви вберегли від захмарних штрафів і банкрутства своїми консультаціями? Який у вас план дій щодо переходу податкової до сервісної роботи, а не контролюючої? Розпочніть реформу із себе, із своїх думок та намірів. Ваші дії ідуть врозріз із словами прем’єр міністра Володимира Гройсмана, який заявляв представникам американського бізнесу та членам Американської торгівельної палати у Вашингтоні 17 червня 2016 року: «Я готовий за руку провести кожного інвестора для того, щоб ви та Україна були успішними…». Як же ви маєте намір зацікавити іноземних інвесторів, коли своїх ні за що не маєте? Ви свідомо і цілеспрямовано знищуєте інвестиційний проект, який лиш починає підніматися на ноги.
Анатолій Стефанюк збирається захищати власні права у суді. Однак жоден суд не зможе захистити його від чергових податкових «наїздів» і незаконних вимог сплатити до бюджету захмарні суми. Всупереч закликам перших осіб держави.
Анатолій ДМИТРІВ
Від редауції: Дуже шкода, що буковинські податківці не стали партнерами підприємців. Вони продовжують традиції тих, хто у раніше не розвивав, а руйнував бізнес. Ця практика приречена на негативний результат. Тому фіскалам варто б було допомогати тим, хто працює, створює робочі місця, виробляє продукцію чи надає послуги. Чи не правда, пане Шпаку?
peredplata
