Вчора, заступник начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Наталія Чернівчан відповідала онлайн на запитання буковинців щодо застосування норм Податкового кодексу України в адміністрування податків. Відтак, розглянуті питання охопили широкий спектр застосування податкового законодавства.
Пропонуємо ознайомитись з відповідями на запитання:
При якому граничному обсязі операцій за рік, суб\’єкти господарювання мають право проводити розрахункові операції без використання РРО?
Урядом прийнято Постанову Кабінету Міністрів України N 984 від 18.12.2017 р. \”Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 p. № 1336\”. Дані зміни набрали чинності 20 грудня 2017 року . За новими правилами суб\’єктиам господарювання, які знаходяться на загальній системі оподаткування, мають право проводити розрахункові операції без використання РРО на загальну суму:
до 500 тис. грн (було 200 тис. грн) при здійсненні таких видів діяльності: роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі; роздрібна торгівля на ринках;- продаж страв та безалкогольних напоїв у буфетах ВУЗів; роздрібна торгівля, громадське харчування та побутове обслуговування на території закритих військових гарнізонів; надання послуг бібліотеками; продаж предметів релігійно-обрядової атрибутики; роздрібна торгівля насінням у кіосках на території сіл; провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб\’єктами підприємницької діяльності на території гірських сіл; надання медичних послуг виїзними бригадами та медичне обслуговування вдома; приймання від населення та реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва.
до 200 тис. грн (було 75 тис. грн) при здійсненні таких видів діяльності: роздрібна торгівля та громадське харчування на території села підприємствами споживчої кооперації та сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують власну продукцію; роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села.
Але, субєктам господарювання які обрали спрощену систему оподаткування доцільно врахувати, що незалежно від обраних видів діяльності платники єдиного податку ІІ та ІІІ групи, обсяг доходу яких протягом року перевищив 1 млн. гривень зобов\’язані перейти на застосування РРО.
Без застосування РРО можуть надаватися такі побутові послуги: з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку, фотографування, дрібного ремонту квартир, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення меблів, килимів та інших килимових виробів, ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, радіоелектронної апаратури, побутових машин і приладів, металевих виробів, – крім суб\’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на спрощеній системі оподаткування, а також тих, які застосовують працю найманих осіб;
Тепер складання РК та ведення КОРО вимагається при роздрібній торгівлі продовольчими товарами, що здійснюється фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок.
Але звертаю Вашу увагу, що дія постанови N 1336 не поширюється на суб\’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами. Всі суб\’єкти господарювання, які реалізовують підакцизні товари повинні застосовувати РРО.
Тобто, якщо фізична особа-підприємець здійснює торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами в гірській місцевості теж потрібен касовий апарат?
Так, для суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, встановлено обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій, незалежно від території та типу населених пунктів де ведеться така торгівля.
Тобто, суб‘єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами з використанням КОРО та РК на території сіл і селищ міського типу, яким надано статус гірських населених пунктів необхідно зареєструвати, опломбувати у встановленому порядку та перевести у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, на загальних засадах відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Чи потрібно суб‘єкту господарювання, який здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями в гірській місцевості, після реєстрації РРО вносити зміни в ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями?
Так, у зв’язку з обов’язковим застосуванням РРО при торгівлі акцизними товарами, після реєстрації та опломбування у встановленому порядку реєстратора розрахункових операцій, згідно з вимогами частини 33 статті 15 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями, необхідно внести зміни у видані ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Для цього необхідно до Головного управління або до Центру обслуговування платників за місцем провадження суб‘єктом господарювання торговельної діяльності подати заяву, на підставі якої протягом трьох робочих днів видається ліцензія, оформлена на новому бланку з урахуванням змін.
Як проводитимуться податкові перевірки у 2018 році?
Працівники фіскальної служби під час проведення перевірок керуються законодавством України. Зокрема, нормами Податкового Кодексу та Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Тож для забезпечення контролю з боку фіскальної служби щодо здійснення діяльності суб’єктами господарювання передбачено проведення планових і позапланових перевірок. Планові перевірки проводяться за планом, який затверджується на календарний рік та оприлюднюється на веб-сайті ДФС (з графіками перевірок на 2018 р. можна ознайомитися у рубриці «Плани та звіти роботи» за посиланням: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/320874.html.)
Щодо позапланових перевірок, то вони проводяться за наявності низки підстав. Зокрема: подання самим суб’єктом господарювання заяви на проведення перевірки; виявлення і підтвердження факту недостовірності даних у звітних документах; перевірки виконання приписів щодо усунення раніше виявлених порушень; неподання звітності; звернення фізичної особи щодо порушення її прав тощо. При цьому перевіряючі мають пред’явити службове посвідчення та направлення на перевірку. Якщо суб’єкт господарювання не погоджується із висновками контролюючого органу, має право оскаржити рішення перевіряючих як в адміністративному, так і в судовому порядку.
Чи потрібно декларувати надання в оренду рухомого/нерухомого майна?
Доходи, отримані від здачі в оренду не лише житлових приміщень, але й гаражів, дачних будинків, присадибних та інших земельних ділянок підлягають декларуванню. Якщо нерухомість або інше майно орендує юридична особа або фізична особа — підприємець, то податковим агентом є орендатор. Він повинен утримати та перерахувати до бюджету податок за ставкою 18 %. Якщо ж нерухомість здається фізичній особі, то податок за ставкою 18 % сплачує орендодавець.
Також оподаткуванню підлягають доходи, отримані від здавання в оренду автотранспорту та іншого рухомого майна.
Нагадаємо, декларації про майновий стан і доходи громадяни повинні подавати до територіальних органів фіскальної служби за місцем своєї податкової адреси до 1 травня поточного року.
Хто з платників звільнений від сплати ЄСВ?
З 01.01.2018 р. особи, зазначені, у пунктах 4 та 51 частини першої ст. 4 Закону України № 2464, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов\’язкового державного соціального страхування.
Таким чином, звільняються від сплати ЄСВ ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени фермерського господарства, які:
отримують пенсію за віком (у тому числі на пільгових умовах (передбачені частинами другою та третьою статті 114, пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»));
отримують дострокову пенсію (у тому числі на пільгових умовах (передбачені частиною п’ятою статті 115, пунктом 72 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1058));
отримують пенсію зі зниженням пенсійного віку (у тому числі на пільгових умовах (передбачені статтею 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»));
є особами з інвалідністю, незалежно від отримання пенсії або соціальної допомоги; досягли віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (незалежно від виду пенсії).
Зазначена пільга не поширюватиметься на осіб які:
отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника та не досягли віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058;
отримують пенсію за вислугу років та не досягли віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058.
Водночас звертаємо увагу на те, що дія частини четвертої статті 4 Закону № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов\’язкове державне соціальне страхування» не поширюється на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Як оподатковується у 2018 році нецільова благодійна допомога?
Сума нецільової благодійної допомоги, що надається юридичною особою фізичній особі у розмірі, який у 2018 р. не перевищує 2 470 грн, не включається до оподатковуваного доходу такої особи, тобто не оподатковується ПДФО і відображається у формі № 1ДФ за ознакою доходу «169».
Перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором — 1,5 %.
Сума перевищення нецільової допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи і відображається у податковому розрахунку форми № 1ДФ за ознакою доходу «127».
При цьому у разі отримання нецільової благодійної допомоги від суб’єкта господарювання платник податку зобов\’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, у випадку якщо загальна сума такої допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір.
В які строки фізична особа – підприємець на спрощеній системі оподаткування має сплачувати за себе єдиний соціальний внесок, щомісяця чи щокварталу?
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Платники єдиного внеску, зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону, зокрема фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону про ЄСВ).
Згідно з пп. 4.6.2 п. 4.6 розділу четвертого Інструкції № 21-5 платники єдиного внеску, визначені пп. 2.1.3 п. 2.1 розділу другого цієї Інструкції (фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування), можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу у розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, враховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Зазначена категорія платників самостійно обчислює для себе суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску на місяць (пп. 4.6.1 п. 4.6 розділу четвертого Інструкції № 21-5).
Звертаю вашу увагу, у 2018 році мінімальний страховий внесок становить 819,06 грн. (3723,00 грн. * 22%).
Як у 2018 році оподатковуються ПДФО подарунки?
Відповідно до пп. 165.1.39 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Отже, негрошові подарунки в 2018 році не оподатковуються, якщо їх вартість у розрахунку на місяць становить не більш як 930,75 грн.
Вартість дарунків, яка не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, роботодавець (інша особа, що надає дитячі подарунки) відображає у податковому розрахунку за ф. №1ДФ за ознакою доходу «160».
Якщо вартість подарунків більша, то сума перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 18% та відображається податковим агентом у формі №1ДФ за ознакою доходу «126», як додаткове благо.
Чи включаються витрати на оплату за навчання на військовій кафедрі до податкової знижки?
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом (п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначено ст. 166 Податкового кодексу.
Згідно пп. 166.3.3 п. 166.3 цієї статті платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу проводиться, зокрема, у військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. Військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу на добровільних засадах проходять громадяни України, які мають або здобувають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров’я та морально-діловими якостями (пункти 1, 2 ст. 11 Закону № 2232).
Отже, навчання на військовій кафедрі – це додаткова послуга навчального закладу, що не є обов’язковою у процесі безпосереднього навчання за обраним фахом, і оплачується окремо (додатково) від плати за навчання згідно з укладеним з навчальним закладом договором на навчання за певним фахом для здобуття середньої професійної або вищої освіти, тому включення витрат за таке навчання до податкової знижки чинним законодавством не передбачено.
Де можна отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати податків?
З інформацією стосовно банківських реквізитів для сплати податків можна ознайомитись на офіційному порталі «Територіальні ооргани ДФС у Чернівецькій області» у розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням: http://cv.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/ або до територіального органу фіскальної служби за основним місцем реєстрації платника.
peredplata
