Минулої неділі, 17 червня, майже 30 українських дітей, хлопчиків і дівчаток, прихожан Української Греко-Католицької Церкви Успіння Пресвятої Богородиці, котрим виповнилося не менше 7 років, прийняли перше причастя. Подія була святковою, урочисто-піднесеною і величною. Вона запам’ятається як дітям, так і їхнім родичам на все життя.
Напередодні свята малі християни перший раз у житті сповідалися. Вони просили в Ісуса пробачення за свої гріхи. Дітки свідомо йшли до сповіді і першого причастя. Вони майже півроку готувалися до цього відповідального і величного кроку свого життя. Катехит отець Володимир вміло вчив маленьких християн молитвам, заповідям Божим. Церковний клас не вміщував бажаючих навчатися Слову Божому. Тим паче, що отець Володимир зумів знайти підхід до кожної дитячої душі. Він разом з маленькими християнами проводив уроки таким чином, що вони перетворювалися у дитячу творчу майстерню. Не раз діти малювали і виготовляли аплікації на теми біблійних сюжетів. Самі у них ставали дійовими особами. За короткий час були вивчені десятки молитов і заповіді Божі.
Практичні заняття проводилися безпосередньо у Церкві Успіння Пресвятої Богородиці. Малі прихожани слухали службу Божу, молилися. Вони вчилися, як поводитися у Божому Храмі.
Не буде великою таїною, коли відкрию маленький секрет: разом з дітками і онуками добру духовну школу проходили й їхні батьки, дідусі й бабусі. Особливо ті, хто дитинство і юність прожив у безбожному «більшовицькому раю».
У день Першого Причастя дівчатка прийшли у білих сукнях, а хлопчики у нарядних костюмах і сорочках. На проповіді отець Валерій говорив, що у таких біленьких, чистих сукнях до церкви двічі у житті приходять дівчата: на Перше Причастя і на вінчання.
На порозі Божого Храму дітей за руки тримали їхні батьки та хрещені батьки. Там вони відреклися від сатани і всякого зла. І вже свідомо склали обітницю служити Христові та вірити у Нього. На Божественній літургії, яку очолив отець Валерій Сиротюк, дітям було відведено чільні місця біля престолу. Гарно оздоблені свічки у руках маленьких християн, своїм вогником очищали їхні чисті душі і всіх тих, хто того дня прийшов до Божого Храму. Обличчя діток зосереджені, уважні, відповідально-урочисті. Вони чемно вислухали Службу Божу і проповідь отця Валерія, котрий вітав усіх з великим святом. Він говорив про те, як наші діти вже по життю будуть йти з Ісусом у серці. З них виростуть прекрасні фахівці, прекрасні люди і щирі християни.
Потім діти приступили до прийняття до свого серця Євхаристійного Ісуса. Їм уся церква співала «Многая літа». І після всього був похід навколо храму Божого, де дорогу діти встеляли пелюстками троянд. А насамкінець батьки організували святковий солодкий стіл маленьким християнам.
Церква і нація отримали правдивих християн, чемних дітей і майбутніх великих українців. З таких дітей ніколи не виростуть злодії, вбивці, брехуни і казнокради. Добро і високу Християнську мораль їм закладено ще з дитячих років.
Петро Кобевко