Я неодноразово порушував у своїх газетних матеріалах тему відтворення дунайського лосося на Буковині.У гірських селах його ще називають головатицею, мабуть, через те, що він має досить велику випуклу голову. Раніше ця цінна порода риб водилася в наших водних артеріях, зокрема в Пруті та Черемоші.
В багатьох країнах Європи лососів завдяки належній державній підтримці вдалося відтворити й навіть наситити ними внутрішні продовольчі ринки.
Лосось невибагливий у вирощуванні, тож його можна мати в достатній кількості, на торговельних прилавках. Для цього згаданий промисел необхідно перевести на наукову основу та виявляти, впроваджуючи його, ґаздівський хист. Технологія вирощування лососів давно апробована в цивілізованих країнах нашого континенту. Тож, не треба, як мовиться, винаходити велосипеда.
Ось якого листа я одержав днями через Інтернетмережу з австрійського міста Клягенфурт, що є побратимом Чернівців.Надіслав його мені журналіст тамтешньої муніципальної газети Петер Ціплер, з яким я познайомився кілька років тому, перебуваючи в Карінтії. Клягенфурт, до речі, є адміністративним центром цієї австрійської Землі.
“Шановний колего!- звернувся до мене газетяр.До речі, він непогано володіє українською.-Хочу поставити тебе до відома, що в Австрії вирощування дунайського лосося давно вже поставлене на промислову основу, завдяки чому громадяни моєї країни мають змогу харчуватися цією делікатесною рибою. Віднедавна лосося почали продавати навіть у наших аптеках.Реалізується він холодновудженим. У тебе може виникнути закономірне запитання: чому ця риба перебуває на провізорських прилавках поряд з фармацевтичними засобами?Пояснення тому просте:лосось,( він у нас називається не дунайським, а альпійським) є носієм багатьох корисних речовин, що сприяють оздоровленню людського організму.Зокрема у його м’ясі міститься багато поліненасичених жирних кислот, які дозволяють утримувати оптимальний рівень холестерину, що убезпечує від серцевих хвороб та не завдає шкідливого впливу на кровоносну систему Австрійці через фармацевтичну галузь зуміли оцінити ці корисні властивості й почали вводити холодновуджене м’ясо лосося до свого повсякденного раціону. Тому радив би й у вашому краї налагодити промислове вирощування лососятини. Тим більше, що на Буковині є всі необхідні природні умови для цього.Гадаю, моя країна зможе допомогти вам у налагодженні промислового вирощування лососів не лише порадами, а й технологічною методикою.Більше того- підтримати вас у цій корисній справі спроможні й, держави євросоюзівської спільноти.Адже вони охоче підставляють плече тим, хто прагне втілювати в життя багатообіцяючі екологічні проекти, що мають вплив на поліпшення континентального природного середовища.“
Звичайно, я подякував колезі за такого доброзичливого листа, адже в ньому є раціональне зерно. Думаю, ця товариська підказка стане цінною й для тих, хто відповідає за охорону природного довкілля на буковинських теренах. Вони повинні збагнути, що відтворення лососів є справою економічно й водночас екологічно вигідною або як у нас ще прийнято говорити – шкірою, вартою вичинки.