Спрагла земелько наша! Скидай хутчій свої снігові обладунки. Вже сонечко піднялося високо над обрієм. Вже бруньки на деревах зачервонілись, як щоки у засоромленої дівчини. Вже синички і дятли співають по-весняному. І метелики прокидаються, бо надто заспали. І їжачок форкає, тривожиться. І струмочки течуть-дзюркотять удень і вночі. І дикі гуси летять на північ. І журавлині ключі, як поклик долі, то зринають у небі зовсім низько, то губляться і маячать темними виступцями високо-високо у блакиті.

Колодію, Колодію!!! Ти приніс велику надію. Надію на весну. Веснонько-весно, що ти нам принесла? Та з якого краю? З вирію принесла я тепло. Сонце, щебіт пташок та буяння зела. Надію на кращу долю, щастя та здоров’я. Пошли нам, доле, разом з Колодієвими напоями-настоями нову силу. Щоб ми не кашляли і не хрипіли. Не марніла наша душа та тіло. Пошли нам, доле, доброго настрою, щирих побажань та добробуту. Не посилай нам, доле, чорних заздрощів, ворогування та роздратування. Хай з наших вуст ніколи не зринає жодного слова неправди, зла, брехні, запроданства, зради. Хай слово наше не зранює ні жодного серця, ні жодної душі. А славить. Славить добро, правду, душевну велич і людську турботу про рідних, сусідів, немічних, сиріт, а також старих, змарнілих та зневірених. Хай сонячні Колодієві напої-настої повертають нам потужні сили. Бо навесні нас чекають і великі клопоти, і велика праця, і великі надії.

Слава тобі, Колодію! Ти нас об’єднав, обнадіяв, звеселив, додав сили та енергії, прогнав зневіру. Напоїв своїми цілющими напоями. Отим зелом сонячним, що розцвітало і буяло на Сонці, вітрі. На дощу рясному, на землі нашій, трудівниці. Кланяємося тобі низенько, що наприкінці зими ти приніс нам таку велику радість: зібратися гуртом. Одруженим подумати-погадати про майбутній урожай, дітей та внуків, життя-буття. Дівчатам та парубкам – повеселитись, позалицятись, вибрати собі пару не лише на весну чи літо, а й на все життя. Пиймо ж, люди добрі, Колодієві напої-настої і відновлюймо своє здоров’я та сили. Цілющі напої-настої і є наша велика сила. Сила ця походить від рідної землі. Сонця ясного, чистого неба, буйного зела, яке так пильнує, плекає, народжує наша земля. Живить його своїми міріадами мікроелементів і віддає нам, вдячним дітям землі, свого роду і народу. Своїх давніх традицій і своєї сонячної і прадавньої віри!..

Учасники свята п’ють напої та смачно закушують різноманітними вишуканими стравами. Час, коли зима зустрічається з весною, надто бідний з огляду на наявність свіжої садовини та городини. А отже, й на вітаміни, мінеральні солі, рослинні ензими тощо. Цієї пори люди дуже часто відчувають загальну втому, безсилля. Вони схильні до численних захворювань аденовірусної природи, коли (особливо у дихальних шляхах) активізується умовно-патогенна мікрофлора і виникають бронхіти, ларингіти, трахеїти, ангіни, пневмонії, риніти тощо. Наші далекі пращури знали про це і готувалися до свята Колодія надто серйозно: пекли, варили, смажили, тушкували. Була, звичайно, на столі і різні наливки.

Та головна увага у нас на Чернігівщині зверталась на Колодієві напої. Готували їх ранньої весни, влітку, на початку осені, коли цвіли, розбрунювалися та буяли численні лікарські рослини. На яких же рослинах зупинялась увага? Назвемо їх: медунка лікарська, подорожник великий, Петрові батоги (цикорій дикий), кропива дводомна, огірочник лікарський, яглиця звичайна, м’ята, чебрець, алтея лікарська, підбіл звичайний, гравілат міський, глід колючий, липа серцелиста, первоцвіт весняний, підмаренник справжній, верес звичайний, собача кропива серцева, деревій звичайний, горобина звичайна, калина, смородина чорна, аґрус тощо. Сировину перелічених рослин (листки, квітки, стебла, плоди) “консервували”. Подрібнювали і заливали або медом, або перетирали з цукром із розрахунку 1:2. Під час війни виготовляли “цукор” самотужки. Мили цукрові буряки, подрібнювали, заливали водою з розрахунку 1:1 і відварювали у печі. Наступного дня відвар випарювали до третини рідини. Коли він охолоджувався та ставав густим, тоді заливали цим розчином рослини, гарно розмішували і ховали до льохів. Чекали Колодія. Знавці давніх ритуалів частували людей похилого віку, немічних, кволих та недужих, а також дітей не алкогольними, а саме Колодієвими напоями. Їх назбирувалося дуже багато. Але таємницю приготування останніх знали лише окремі люди. У нас в Макіївці знали моя прабабуся, бабуся та мати. У селах Сальному, Шняківці, Хвилівці, Терешківці, Лосинівці, Великій Дорозі автор також зустрічав відьом, ворожбитів, чаклунок, які вельми неохоче і лише у загальних рисах згадували ці напої, вважаючи їх “особливими”, “знахарськими”, які здатні повертати здоров’я навіть приреченим смертельною недугою хворим. Нижче ми коротенько проаналізуємо ці напої, попередньо провівши їхню реконструкцію.

Принцип приготування Колодієвих напоїв не складний. Беруть певні дози зацукрованих рослин (вибір рецептів залежить від недуги), заливають склянкою чи 1 л окропу, настоюють 1-2 години і вживають по 50-100 мл 2-3 рази на день протягом тижня або краще – дев’яти днів. Особливо змарнілим особам рекомендують споживати Колодієві напої 27 днів підряд: тричі по дев’ять разів.

А тепер розшифруємо названі напої та спробуємо їх оцінити. Перед приготуванням напоїв проводили замовляння рослин та співали:

Ходім, Колодію,
На нашу затію,
Будем їсти, будем пити,
Світ Божий хвалити.

Напої-настої при захворюванні дихальних шляхів

1. Трава медунки 1 ст. л.
Трава огірочника лікарського 1 ч.л
Липовий цвіт 1 ч.л.

2. Листки первоцвіту весняного 1 ст. л.
Листки гравілату міського 1 ч.л.
Трава деревію звичайного 1 ч.л.

3. Трава м’яти польової 1 ст.л.
Квітки та листки алтеї лікарської 1 ч.л.
Листки підбілу звичайного 1 ч.л.

4. Плоди смородини чорної 1 ст.л
Трава медунки лікарської 1 ч. л.
Листки подорожника великого 1 ч.л.

Коли переважало виснаження нервової системи – нудьга, безнадія, туга за втраченим чоловіком, дружиною, коханим чи коханою, при сварках за межі, побутових конфліктах тощо, тоді готували напої-настої для вгамування нервів.

5. Трава вересу звичайного 1 ст.л
Трава м’яти польової 1 ч.л.
Трава материнки звичайної 1 ч.л.

6. Трава собачої кропиви серцевої 1 ст.л.
Квітки та листки глоду колючого 1 ч.л.
Трава підмареника справжнього 1 ч.л.

7. Трава вересу звичайного 1 ст.л.
Трава собачої кропиви серцевої 1 ч. л.
Листки та квітки глоду колючого 1 ч.л

8. Квітки та листки глоду колючого 1 ст.л
Трава м’яти польової 1 ч.л.
Трава собачої кропиви серцевої І ч.л.

9. Трава вересу звичайного 1 ст.л.
Листки гравілату міського 1 ч.л.
Трава м’яти польової 1 ч.л

Споживали напої також із дев’яти “магічних” назв рослин, але тоді брали окропу не 200 мл, а 1 л.

10. Трава медунки лікарської 1 ст.л.
Листки подорожника великого 1 ч.л.
Квітки та листки алтеї лікарської 1 ч.л.
Листки первоцвіту весняного 1 ч.л.
Листки гравілату міського 1 ч.л.
Трава огірочника лікарського 1 ч.л
Липовий цвіт 1 ч.л.
Трава деревію звичайного 1 ч.л.
Трава материнки звичайної 1 ч.л.

11. Плоди горобини звичайної 1 ст.л.
Плоди смородини чорної 1 ч. л.
Плоди калини звичайної 1 ч.л.
Трава деревію звичайного 1 ч.л.
Липовий цвіт 1 ч.л.
Трава огірочника лікарського 1 ч.л.
Листки подорожника великого 1 ч.л.
Листки підбілу звичайного І ч.л.

12. Трава яглиці звичайної 1 ст.л.
Листки кропиви дводомної 1 ч.л.
Трава чебрецю звичайного 1 ч.л.
Листки подорожника великого 1 ч.л.
Плоди смородини чорної 1 ч.л.
Трава деревію звичайного 1 ч.л.
Трава материнки звичайної 1 ч.л.
Трава медунки лікарської 1 ч.л.
Листки берези бородавчастої 1 ч.л.

13. Листки подорожника великого 1 ст.л.
Листки первоцвіту весняного 1 ч.л.
Листки гравілату міського 1 ч.л.
Трава материнки звичайної 1 ч.л.
Листки та квітки алтеї лікарської 1 ч.л.
Трава медунки лікарської 1 ч.л.
Трава м’яти перцевої 1 ч.л.
Трава деревію звичайного 1 ч.л.
Плоди малини звичайної 1 ч.л.

Цими напоями оздоровлювали літніх людей, а також виснажених сухотами та при хронічних захворюваннях дихальних шляхів, травного каналу (анацидні, гіпацидні та атрофічні гастрити), недокрів’я.

При нервових виснаженнях також застосовували дев’ять рослин.

14. Трава вересу звичайного 1 ст.л.
Трава м’яти польової 1 ч.л.
Трава собачої кропиви серцевої 1 ч.л.
Листки та квітки глоду колючого 1 ч.л.
Трава материнки звичайної 1 ч.л.
Трава підмаренника справжнього 1 ч.л.
Трава деревію звичайного 1 ч.л.
Листки первоцвіту весняного 1 ч.л.
Трава чебрецю звичайного 1 ч.л.

15. Трава вересу звичайного 1 ст.л.
Листки гравілату міського 1 ч.л.
Трава підмаренника справжнього 1 ч.л.
Трава материнки звичайної 1 ч.л.
Трава чебрецю звичайного 1 ч.л.
Листки і квітки глоду колючого 1 ч.л.
Трава м’яти польової 1 ч.л.
Трава собачої кропиви серцевої 1 ч.л.
Трава розхідника звичайного 1 ч.л.

У дійствах Колодієвого свята брали участь багато ворогуючих людей (сусіди, заздрісники, свекрухи, невістки, зяті, тещі). І цим особам “по колу” давали напої, які “гасили колючі нерви”.

Діяла глибока народна філософія: на Колодія обов’язково годиться помиритися, бо якщо ні, – тоді за весь рік (до нового Колодія) зло серце та душу так сточить, як шашіль конає тверду деревину, робить її крихкою, і згодом вона розпадається на порох. Напої давали пити впродовж усіх семи днів. Сьомого дня Колодій “вмирав”, а з ним повинні були вмерти зло, плітки, заздрощі, наклепи, ворожнеча. Люди обнімалися, цілувалися, раділи наближенню весни і співали:

Я на тебе, Колодію,
Маю всю надію,
А без тебе, Колодію,
Нічого не вдію.

Ворогуючі затягували хором:

Ой спасибі, Колодію,
Що зібрав до купки,
Гостювали, цілувались,
Аж злипались губки.

І вже окрилені, веселі, оздоровлені вітамінними напоями розходились по домівках, тоді співали оптимістичної:

Я тобою, Колодію,
Куди їду, то радію:
Чи ранесенько, чи пізнесенько,
Чи хутесенько-помалесенько.

Ще раз підкреслимо, що вживання полівітамінних напоїв та настоїв, які заспокоюють нервову систему, врівноважують про-цеси збудження та гальмування, має велике значення для відно-влення здоров’я та працездатності ранньовесняного часу. Адже невдовзі тижні великої, тяжкої, виснажливої праці по обробітку землі, час, коли годиться сіяти, садити, працювати зранку й до ночі.
Ми ще раз переконуємося, які глибокі та раціональні підвалини приховуються у прадавніх язичницьких святах і як вони губляться на історичних стежках останніх тисячоліть та століть.

У висновках зазначимо: Колодієві напої – це профілактика гіпо- та авітамінозів, значне поліпшення загального обміну речовин, функціонування травної та нервової систем, особливо у недужих та похилих віком людей. Зміцнення нервової системи; свято бадьорого духу, “толерантності” ворогуючих сторін; свято злагоди, добропобажань, здорової психологічної сумісності.

Ми не зупиняємось надто детально на розгляді барвистих, яскравих, мистецьки довершених, етнографічно-ритуальних дійств, які характеризують високий рівень народних гуманістичних традицій, що виникли і повнокровно функціонували, надихали наш народ впродовж тисячоліть і дивом збереглися до наших днів, незважаючи на тисячолітню християнізацію та тотальні заборони усього народного, споконвічного за радянського часу.