Керівник Фонд “Украинская политика” Константин Бондаренко вважає, що творці нової партії “Пропозиція”, до якої не долучилися міста, що мають особливу політичну вагу – Київ, Харків, Одеса, Львів, Дніпро, Запоріжжя, Маріуполь та, можливо, Вінниця, просто дискредитують ідею, перетворюючи її на банальну технологію перед виборами.
– Сьогодні зранку обговорювали з приятелем нові політичні проекти та їх потенційну можливість вплинути на результати місцевих виборів, а у перспективі – повпливати на загальноукраїнські політичні процеси. Коли мова зайшла про нову партію “Пропозиція”, у мене з’явилася одна аналогія: народна мудрість говорить, що у кожної дівчини повинна бути некрасива подружка. Здається, саме за таким принципом створювалася «партія мерів”.
– Очевидно, що в Україні є декілька міст, що мають особливу політичну вагу – Київ, Харків, Одеса, Львів, Дніпро, Запоріжжя, Маріуполь та, можливо, Вінниця. Мери цих міст особливо виділяються в загальнополітичних процесах в державі – цьому сприяють ряд факторів, таких як кількість населення, стратегічне значення, ресурсний потенціал, лобістські можливості на рівні столиці тощо. І коли ми говоримо про можливість виникнення реальної, а не бутафорської “партії мерів”, то насамперед повинні мати на увазі солідарну позицію мерів більшості перелічених мегаполісів. Більше того: я вірю, що рано чи пізно така партія, яка базується на горизонтальних зв’язках між мерами великих міст, виникне. З одного боку, вона стане альтернативою політиці Печерського Трикутника, який повністю ігнорує інтереси регіонів та окремих громад, з іншого – запобіжником від розпаду України внаслідок активізації егоїзму регіональних еліт.
– Сьогодні ми маємо справу з політичним симулякром, який можна охарактеризувати не як “партія мерів”, а як “Борис Філатов з ансамблем”. Я не заперечую вагомість фактору Райковича для Кропивницького, Каспрука для Чернівців чи Сухомлина для Житомира. Більше того: вони цілком здатні виграти наступні вибори. Я говорю про питому вагу Житомира чи Кропивницького у загальноукраїнських політичних процесах.
– Макрон у Франції для того, щоби перемогти на парламентських виборах 2017 року, заручився підтримкою мерів маленьких міст – звідки й з’явився феномен прем’єр-міністра Едуара Філіппа, мера маленького Гавра з населенням як половина Житомира. У липні цього року Філіпп склав свої повноваження прем’єр-міністра і повернувся до управління містом, а новим прем’єром став мер 6-тисячного лангедокського містечка Прад Жан Кастекс. Ці приклади мені можуть наводити як свідчення того, що “розмір не має значення”. Все це так, але у Франції існує політика опертя президента на муніципалітети малих міст, і цієї політики немає у Зеленського. Те, що ми бачимо у випадку з “Пропозицією”, це щось подібне до того, коли б мер Марселя Мішель Рубріола чи мер Ліона Грегорі Дусе створили би партію, в яку запросили у якості рівноправних партнерів мерів Сен-Жан-де-Люз, Акс-ен-Провенс, Довілль та, для прикладу, Овіллера.
– Активізація “партії мерів” може бути актуальною у двох випадках: або мери стануть основою для політики президента Зеленського, його “політичною гвардією” (що малоймовірно в українських політичних реаліях: Зеленський більше воліє опиратися на анемічних голів ОДА, які у політичних процесах в регіонах не відіграють сьогодні жодної ролі), або мери великих міст об’єднаються у потужну політичну силу, яка буде диктувати свої мови Зеленському.
– “Пропозиція” – це явно не той випадок, коли «а если в партию сгрудились малые – сдайся, враг, замри и ляг!». Можна було би всерйоз говорити про «партію мерів», якби Філатова підтримали Кернес, Садовий, Буряк, Кличко, Бойченко, Труханов – тоді можна було би думати про спільні перспективи, спільну платформу і спільну пропозицію для суспільства в плані розвитку місцевого самоврядування як альтернативи політиці Печерська. Наразі ж Філатов “со товарищи” вловлюють настрій доби, але просто дискредитують ідею, перетворюючи її на банальну технологію перед виборами.
http://buknews.com.ua/page/dlia-chernivtsiv-kaspruk-moge-i-vahomyi-faktor-ale-dlia-pozytsii-vin-tilky-ansambl-filatova-a-sama-partiia-meriv-dyskredytatsiia-idei-i-banalna-tekhnolohiia-pered-vyboramy-politoloh.html