До чого довели країну наші попередники? Тяжка і тривала економічна криза, падіння виробництва, зростання безробіття, фінансова нестабільність, перманентна політична колотнеча, недієздатний парламент, який займався пустопорожніми розмовами в той час, коли закривалися заводи
Країна була розколотою, народ – дезорієнтованим. Для 40% сімей головним джерелом доходів стала державна допомога. Міжнародний авторитет країни впав ледь не до нуля, її намагалися поставити під свій повний контроль певні сили і з Заходу, і зі Сходу. Під загрозою було саме наше національне існування.
Але два з половиною роки тому до влади прийшла наша партія разом зі своїми політичними союзниками. І дуже швидко все змінилося на краще. Відновилася економіка, почалося бурхливе промислове зростання, інфляцію зупинили, безробіття зведене до рівня жалюгідних 2% – і далі постійно зменшується, доходи пересічних громадян почали невпинно зростати. Вдвічі зросла тривалість оплачуваних відпусток для робітництва. Для культурного відпочинку трудящих держава вживає відповідні заходи. Влада зайнялася підвищенням рівня освіти та медичного обслуговування населення, повною мірою фінансується наука, будуються сучасні автомобільні шляхи, стадіони, розвивається спорт. Так само невпинно зростає авторитет нашої держави у світі, вона не приєднується до жодних військово-політичних блоків, а веде активну миролюбну зовнішню політику. Парламент наразі перестав бути говорильнею, він працює чітко й ритмічно, продукуючи закони. В уряді ж зібрані найкращі фахівці країни, найкращі управлінці. Панують стабільність і прогрес – і це тільки початок шляху, наші плани воістину грандіозні!
Можна згадати, що наша партія спершу була регіональною, її вплив був не надто значним, але вона активно протистояла продажним вітчизняним політикам та агентурі міжнародного капіталу, вела з ними непримиренну боротьбу – і закономірно поширила свою діяльність на всю країну, а потім завоювала найбільшу серед усіх політичних сил підтримку електорату.
Так, нам є над чим працювати, бо середня зарплата робітника та службовця й сьогодні поступається провідним європейським країнам, але, враховуючи майже відсутню інфляцію, стабільні ціни та різноманітні доплати з різних фондів і спонсорські кошти працедавців, реальний доход трудящих у нас вельми високий, а за рік-два стане найвищим у Європі. На додачу, попереду – широкомасштабна програма будівництва доступного житла та створення «народного автомобіля», надійного й комфортабельного, придбати який у кредит зможе кожна сім’я з середнім рівнем доходів. Швидкісні поїзди уже зараз з’єднали основні міста країни, а надалі на їхній основі розвиватиметься масовий туризм, який підніме фізичне здоров’я й культурний рівень нації.
Годі й казати, що все це має наслідком помітне зростання авторитету нашої держави у світі. Так, лунають часом і критичні голоси на нашу адресу, але чи не від заздрощів це? Адже, якби ми не мали належного авторитету, нам би не довірили провести широкомасштабні міжнародні спортивні змагання, з нами не прагнули б зав’язати добрі стосунки лідери цілого ряду держав.
Крім того, недруги й критикасти нам закидають, наче деякі партійні вожді запишалися, втратили скромність, надто полюбили розкішне життя, почали відриватися від народу. Звісно, трапляються часом і випадки переродження, морального та ідейного розкладу, але – скажіть-но по-совісті, невже втомлені багаторічною боротьбою за народне щастя партійні лідери не мають права інколи відпочити у відповідних умовах? Адже їхнє здоров’я – то народне надбання, і самі вони – плоть від плоті народної, тому їхні заміські резиденції також є народним надбанням і слугують народним інтересам.
Що ж до зауважень, начебто ми тримаємо за ґратами своїх політичних опонентів, то йдеться не про ідейних опонентів, а про невдах-політиканів, які вчинили з тих чи інших причин ті чи інші злочини проти нації та держави, а відтак були покарані нашим судом. Ба більше: чимало з цих політиканів перебувало на утриманні іноземних держав і ворожих нашому народові сил. То що ж, накажете вклонитися їм і знову дозволити нечесні політичні ігри на шкоду всьому народові – ігри, які вже було поставили країну на край прірви?
Отож висновок видається абсолютно зрозумілим: не можна дати жодного шансу популістам і критикастам знову дорватися до влади або навіть посісти впливове становище у країні! Це – шлях до катастрофи, тоді як сьогодні всі чесні німці в атмосфері стабільності та добробуту дружно крокують до нових національних звершень і ще кращого, аніж сьогодні, життя під керівництвом NSDAPта великого фюрера німецької нації Адольфа Гітлера!
За матеріалами німецької преси 1935 року.
Сергій Грабовський
Світлина day.kiev.ua
peredplata
