Зазвичай я не дуже люблю комедійні вистави.
Але сьогодні з неабияким запалом прямую до театру на прем’єри комедій, на які дозволено ходити за заповнення зали лишень на 50% . Дуже хочеться зануритися в чудову атмосферу свята лицедійства.
Скучили за театральним мистецтвом не тільки глядачі.
Хто й коли міг би уявити, що нам заборонять відвідувати … театр? Гуляти базарами, Епіцентрами, ломбардами й пиварнями можна. А подивитись виставу у напівпорожньому залі – локдаун.
Модне незрозуміле незугарне слово, яке достоту не передбачає пояснень. Ніяк не можу второпати логіку таких вибіркових заборон.
На жаль, через ковід чи не найбільше постраждали освіта, культура й мистецтво. І нема на те ради.
Колектив Чернівецького театру з огляду на так звані непереборні обставини все-таки активно, наскільки це можливо, працює. Відбуваються репетиції. Вже показали дві прем’єри 90-го театрального сезону. На виході третя – «Подорожі з ангелом». І не біда, що глядна зала наполовину заповнена. Вони віддають позитивні емоції й любов за всіх вимушено відсутніх.
А ще до початку сезону, до річниці історичної будівлі театру, який був побудований за проектом австрійських архітекторів Фельнера і Гельмера на гроші міської громади у 1905 році, творчий колектив за підтримки громадськості мужньо відстояв спробу обласної влади почепити на фасаді театру герб Чернівців періоду австрійської окупації, тим самим підтвердивши український дух і суть нашого театру.
На першій прем’єрі за мотивами мегапопулярної п’єси англійського драматурга Б. Томаса «Тітонька на мільйон» особливо помітною була взаємна любов акторів і глядачів. Комедія в стилі рок-н-рол, яку поставила народна артистка України Людмила Скрипка, таки мала оригінальне вирішення через цікаве втілення образів нашими акторами, вкрапленнями української народної творчості, динамікою, гарною музикою.
«Габріель» – лірична комедія за п’єсою французької авторки Мішель Лоранс, яку переклав та здійснив сценічну редакцію заслужений діяч мистецтв України режисер Юрій Кочевенко. Це стильна драматична розповідь про долю звичайних жінок чотирьох поколінь, найстарша з яких святкує 100-річчя. Прагнення й уподобання кожної з них вельми зрозумілі й зовсім не захмарні. Кожній хочеться любові, поваги, добробуту. Як і всім нам сьогодні. Виставу вельми прикрашає два жіночих акторських ансамблі, один з яких я бачила, – з народною артисткою України Тамарою Артеменко-Кільчицькою у ролі Габріель.
На прес-конференції перед прем’єрою пані Тамара зізналася, що завжди чекала саме таку роль і щаслива її зіграти. Додам, що цього року майстриня сцени святкує поважний ювілей, і роль Габі стала для неї частинкою ювілейного бенефісу.
17-18 грудня театр запрошує на заплановану ще в березні цього року прем’єру драми-притчі Петра Гладиліна «Подорожі з ангелом» в перекладі М. Яремківа, який також є режисером-постановником.
Як зазначив директор та художній керівник театру Юрій Марчак, пандемія неабияк поламала плани колективу. Не відбувся 15-й фестиваль «Золоті оплески Буковини». Відкладаються на невизначений термін домовленості з театрами 9-ї лінії Чорне море про постановку пластичної вистави та інші цікаві проекти в рамках співробітництва з Європейською мережею історичних театрів. Поки що й мови не ведеться про будь-які гастролі.
Але з іншого боку, на карантині ми всі отримали цінну можливість пильно подивитися в очі один одному, подумати про сенс життя, про цінність стосунків з ближніми, про те, що є первинним, потрібним і незамінним у сьогоднішньому великому, але вразливому світі.
Тож до зустрічі на прем’єрі!
Тетяна Кратко
peredplata
