Алба-Юлія і Чернівці. Спроба унірії
Цікава і провокативна інформація з’явилася у наших ЗМІ та соцмережах. Для непосвячених людей вона нібито й не має ніякого значення. А для тих, хто щось трохи розумієт в історії стосунків Румунії та України, ця інформація вносить важливі для них корективи.
Йдеться про презентаційний візит до міської ради Генерального консула Румунії у Чернівцях пані Ірини-Лоредани Стенкулеску.
Дипломатичною мовою там сказано про те, що пані Консул привітала голову Клічука, побажала йому успіхів. Далі повідомила, що румунська сторона готова профінансувати реставрацію будинку Арона Пумпула та відкрити музей Пумпула та Емінеску як символів румунської культури. Також ішла мова про ремонт та реставрацію приміщення Товариства румунської культури ім. Міхая Емінеску на Центральній площі.
На завершення пані Генеральний консул повідомила Чернівецького міського голову про бажання міста Алба-Юлія налагодити з Чернівцями побратимські стосунки, які сприятимуть реалізації спільних проектів у різних галузях життєдіяльності обох міст.
Саме на цей факт варто би звернути особливу увагу нашим очільникам та політикам. Бо з якого такого дива саме містечко Алба-Юлія, яке знаходиться неподалік від Бухареста, зацікавилося проблемою побратимства з Чернівцями?
Самі ж Чернівці впродовж багатьох років мають побратимські стосунки з містами Сучава і Ясси. І це виправдано історією, територією та населенням. Сучава недалеко від Чернівців. І є тепер негласною станицею – містом Південної Буковини. Чернівці має подібний статус у Північній Буковині. у Сучаві мешкає кілька десятків тисяч етнічних українців. А у Чернівцях майже така кількість етнічних румунів. Навіть на Центральній площі нашого міста є герб Сучави як міста-побратима.
А тепер звернемося до історії міста Алба-Юлія. Місто центральної Румунії, яке налічує майже 70 000 населення, вважається столицею стародавньої держави даків. На його території була давньоримська військова фортеця. Ніби й нічого особливого. Якби… Саме це місто є символом Великої Румунії, яка ще з середніх віків боролася за об’єднання своїх і чужих земель. Спочатку Міхаю Хороброму у 1599 році вдалося відбити це місто від Угорського королівства і довкола нього об’єднати три дунайські князівства. Саме тоді Міхай Хоробрий урочисто коронувався в Алба-Юлії.
Для перебивки. У центрі Чернівців на вулиці Ольги Кобилянської кілька років тому було відкрито ресторан Бухарест, бібліотеку та румунський культурний центр Єудосія Гурмузакі. У ресторані на всю стіну намальована картина, де зображено в’їзд у місто Алба-Юлія Міхая Хороброго. Ця картина – копія з оригіналу. Але стилізована. Замість історичних персонажів, воїнів 1599 року, там зображені діячі румунської культури і політики у Чернівцях. Зокрема, поет, журналіст, політик і громадський діяч Василь Терицану в середньовічних військових обладунках і зі списом у руках.
Місто Алба-Юлія закріпило свій статус ідейної столиці об’єднання румунів 1 грудня 1918 року. Саме тоді там було урочисто проголошено створення Великої Румунії, до якої приєднали Трансільванію, Буковину та Бессарабію. Алба-Юлія стала офіційною столицею «Унірі». Саме на цьому наголошувала Румунія під час підготовки та святкування 100-річчя «Унірі» у 2018 році. До цього, не нашого свята, політики та громадські діячі намагалися долучити й Чернівці. Але спроби «унірі» не покидають ні офіційні, ні неофіційні політики та урядовці Румунії.
Далі в історії міста Алба-Юлія є такий факт, як возведення на трон і вінчання у 1922 році короля Фердинанда І.
Використовували символічне місто й румунські фашисти. Саме в Алба-Юлії 6 травня 1928 року відбувся об’єднаний з’їзд Націонал-Цараниської партії. Тоді об’єдналися Румунська Національна партія Трансільванії з Цараниською партією «Старого Королівства».
Отож місто Алба-Юлія є символом Великої Румунії, унірі, які не були прихильними до Української держави. Вони були загарбниками Чернівців та Буковини, населення яких 3 листопада 1918 року на Буковинському вічі виявило волю жити в Україні, а не в Румунії.
Тож пропозиція Генерального консула Румунії у Чернівцях пані Ірини-Лоредани Стенкулеску нашому міському голові Роману Клічуку має й ідеологічний підтекст для довготривалої перспективи.
Місто Чернівці наші сусіди таки хочуть прив’язати до «унірі».
Петро Кобевко
peredplata
