Найвищі ціни за десятиліття

«Ціни на світових товарних ринках залишаються екстремально високими», – розповів LB.ua старший аналітик інвесткомпанії «Альпарі» Вадим Іосуб. 

Причиною подорожчання різних продуктів є те, що у світі зросла вартість енергоресурсів, додає аналітик компанії Esperio Олександр Болтян. За його словами, порівняно з 2020-м ціни на електроенергію в Європі зросли в 5-6 разів, світові ціни на газ збільшилися приблизно в 3,5 рази, на вугілля – в 3-4 рази.

«Така динаміка цін на товарно-сировинному ринку провокує подорожчання різних груп товарів. Насамперед це позначається на продуктах харчування», – зазначив він LB.ua.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, цього вересня світові ціни на продукти сягнули десятирічного максимуму. Втім, в Україні є й внутрішні чинники зростання цін.

«Збільшені виробничі витрати бізнесу на оплату праці, сировину та енергію позначилися на динаміці споживчих цін. Інфляційні очікування також залишаються високими», – зазначив Вадим Іосуб.

За словами Олександра Болтяна, восени почався сезонний етап подорожчання м’яса, овочів, молочної продукції. «Відповідно, можна очікувати, що динаміка зростання цін продовжиться», – зазначив він.

Національний банк України вважає, що пік зростання споживчих цін припав на вересень-жовтень, надалі ж інфляційний тренд спадатиме. Тож регулятор очікує, що інфляція сповільниться до однозначного рівня наприкінці 2021 року (9,6% у грудні), а наступного року поступово знизиться до 5%.

«Інфляція сповільнюватиметься завдяки вичерпанню ефекту низької бази порівняння, збереженню сприятливої ситуації на валютному ринку та високому врожаю сільськогосподарських культур, – каже Вадим Іосуб. – Зростання споживчих цін також стримуватиметься попередніми діями НБУ, такими як згортання антикризових монетарних заходів і підвищення облікової ставки». (Востаннє регулятор підвищив облікову ставку у вересні 2021 року з 8% до 8,5% річних).

Міцна гривня загальмувала ціни 

Для багатьох українців зростання цін напряму пов’язане зі зростанням курсу долара, але цього року гривня міцна і стабільна. Останнім часом курс долара знижується в бік 26 гривень, а євро – ближче до 30 гривень.

Така тенденція пов’язана зі сприятливою зовнішньоекономічною кон’юнктурою та хорошим врожаєм, вважає Вадим Іосуб. За його словами, тренд на помірне зміцнення гривні може тривати до кінця року.

Найближчим часом девальвації гривні не повинно бути, погоджується Олександр Болтян. Він вважає що регулятор і надалі підвищуватиме облікову ставку. При цьому попит на валюту не зростає, а зовнішні чинники тиску – у вигляді інфляційних ризиків – для української економіки виступають як підтримка.

«З іншого боку, ми не виключаємо форс-мажорних ситуацій, переважно політичних, які легко можуть спровокувати девальвацію до 28-29 гривень за долар, – попереджає експерт. – Політичні ризики ми розглядаємо, оскільки ситуація в Білорусі неспокійна вже другий рік поспіль, а вони є нашими торговими партнерами, і відносини з Білоруссю можуть позначитися на постачанні енергоресурсів до країни».

А якщо гривня впаде, то темпи зростання цін в Україні лише посиляться, підкреслив Олександр Болтян. 

«Визначальним чинником укріплення гривні стало різке зростання світових цін на сировину, що призвело до збільшення надходжень іноземної валюти від експорту», – розповів LB.ua радник міністра економіки, голова правління Growford Institute Віталій Ломакович.

Зокрема, за підсумками січня-серпня 2021 року обсяг експорту продукції АПК сягнув $15 млрд, перевищивши відповідний показник 2020 року майже на 10%. Надходження від експорту чорних і кольорових металів зросли відповідно на 71%, до $10 млрд, мінеральних продуктів (зокрема руди) – майже удвічі, до $6,1 млрд, продукції хімпрому – на 34,7%, до $1,9 млрд, деревини та виробів з неї – на 44,3%, до $1,6 млрд. 

Обсяги приватних переказів із-за кордону за підсумками 8 місяців зросли майже на 20% – до $ 9,1 млрд.

До того ж істотну підтримку гривні надало надходження в серпні 1,9 млрд (еквівалент $2,7 млрд) від розподілу коштів МВФ. 

При цьому, як зазначає Віталій Ломакович, Нацбанк фактично не протидіяв зміцненню гривні, а навіть стимулював його, коли з 1 серпня повідомив про зменшення обсягу планових щоденних інтервенцій з купівлі валюти на міжбанку з $20 млн до $5 млн.