Шевченка вигнали з “Дженоа”. Лише й встиг потренувати команду два місяці та один тиждень. За цей час його здобутки – скажемо так – дуже скромні: в серії А зіграно 9 матчів, перемог 0, нічиїх 3, поразок 6; набрано 3 очки; різниця забитих та пропущених 3-15. Для порівняння: його попередники за 12 матчів набрали 9 очок при 17 забитих та 24 пропущених. А ще Шевченком побито клубний антирекорд “Дженоа” за іграми без перемог поспіль.
Коли скептики (або реалісти) писали, що Шевченко як тренер цілковитий нуль і що ігри збірної не показник – десь на фарті виїхали, а початок відбіркового турніру до ЧС взагалі провалили; коли казали: погляньте, у Петракова результати зі збірної не гірші й справа у нині відносно гарному виборі гравців з європейським досвідом, а не в тренері – дехто плювався й лаявся.
Але життя все поставило на свої місця. Шева був геніальним гравцем. Як тренер… Як тренер – ехххххх.
Я не зловтішаюся. Бажаю нашим гравцям та тренерам лише успіху за кордоном. Але життя – воно таке…
Одне гарно: за дострокове звільнення команда тренерів на чолі з Шевченко отримає 20 мільйонів євро компенсації. На достойну пенсію вистачить.