ПУТІН ПРАГНЕ ХОЧ ЯКОЇСЬ ПЕРЕМОГИ

У російському “побєдобєсії” сакральне значення має “День Перемоги”, тому агресорам дуже потрібна на 9-те травня хоч якась, хай і маленька “переможка” у війні з Україною. Путін, починаючи свою авантюру 24 лютого, розраховував за лічені дні захопити Київ і Харків, поставити при владі своїх маріонеток, обеззброїти Україну і перетворити її на свою безправну колонію. Проте наштовхнувся на рішучий опір українського народу і мусив кардинально переглянути свої плани. Тепер його війська намагаються повністю захопити території Донецької і Луганської областей, щоб заявити про “відновлення кордонів ДНР і ЛНР”. Нагадаємо, що ці штучні утворення визнані кремлівськими старцями “незалежними державами”, але світове товариство таке знущання над здоровим глуздом не сприймає у принципі.
 
Росіяни концентрують на донецькому напрямку більшість своїх боєздатних (і навіть побитих і знекровлених) військ, розбавляючи їх насильно мобілізованими на українському Донбасі місцевими мешканцями. Ті ж не мають жодних стимулів воювати, ще й екіпірували їх в якісь старі лахи та сталеві шоломи совєтського зразка, дали заіржавілі автомати або навіть трьохлінійки зразка 1891/1930 років. Це “гарматне м’ясо” кидають на українські кулемети, щоб визначити, де в нас вогневі точки, і прицільно вдарити артилерією по наших позиціях. Без жалю перемелюють тих, кого за офіційною версією “прийшли визволяти від нацистів-бандерівців”. Бумеранг, запущений у 2014 році проросійською частиною населення Донбасу, яке кликало Путіна “рятувати від українських націоналістів” їх, котрі жили в Україні ненавидячи все українське, тепер повернувся до них самих. Адже зрадники не потрібні нікому, віри їм нема жодної і ніде.
 
Нашим воїнам на Донбасі зараз дуже нелегко, ворог насідає, спішить реалізувати свій задум до 9-го травня. Українці отримують нову західну зброю, яка дозволить добитися рішучого перелому у війни, проте нині у війська вона лише починає надходити. Противник розуміє, що час працює проти нього, тому намагається досягти успіху всюди, де є хоч якийсь шанс. Путін прагне відрізати України від Чорного та Азовського морів, пробити “коридор” з Криму до Придністров’я. Були спроби висадити десант біля Одеси, але українці їх відбили. На друге травня російські спецслужби планували вллаштувати в Одесі масові заворушення, проте їхні плани українська сторона розкрила і нанесла удар по змовникам.
 
Росіяни готують провокації і в самому Придністров”ї, щоб примусити українців перекинути туди свої сили, які зараз так потрібні на Донбасі. Самі ж придністровці зовсім не хочуть воювати, чимало з них заробляють на життя контрабандою, й їх цілком влаштовує нинішній статус так званої “Придністровської Молдавської Респубіки”. З молдовськими паспортами вони їздять в Європу, шукаючи заробітку – вдома роботи катма. Приїздять і в Україну, багато уродженців придністровських районів працює в Росії. Всім їм путінська кривава авантюра непотрібна, і при перших відомостях про можливість втягнення у неї ПМР з цієї невизнаної “республіки” потягнулися кілометрові черги автомобілів, яким придністровці тікають за кордон, щоб не потрапити у жорнова війни.
 
Путін гарячково шукає своєї “перемоги” хоч десь. Його воїнство може захопити ще якісь шматочок чужої території, пограбувати його і зруйнувати все, до чого дотягнеться. Але війну він вже програв, і лише питання часу, коли цих убивць, гвалтівників і мародерів викинуть з усіх окупованих ними українських територій, і примусять відповідати за скоєні злочини. Починаючи “маленьку переможну війну” в Україні, ботоксний маразматик навіть не підозрював, що йому доведеться воювати з усім цивілізованим світом. І війна ця завершиться розпадом його недо-імперії і міжнародним трибуналом на зразок Нюрнберзького, який має засудити ідеологгію і практику “русского міра” з його “побєдобєсієм” так, як у Нюрнбергу були засуджені ідеологія і практика гітлерівського нацизму. Як Німеччина платила репарації країнам, що руйнувала впродовж війни, так платитиме і Росія. Як німці мусили покаятися за геноцид євреїв, так і росіяни повинні будуть покаятися за геноцид українців. Зло має бути покараним!
 
Ігор Буркут, політолог    

Залишити відповідь