Хто бідує, хто жирує…. Як Коломойський обдирає людей

 

Давно мріяли побувати на отих самих дивовижних Канарах…

Довго збирали гроші – і нарешті мрія моєї коханої  дружини Наталочки та моя, здійснилась. У березні  цього року ми зібралися у подорож.

Коштів на якісь там тури у нас не було, обрали найбільш бюджетний варіант – подорожувати самостійно. Ще у вересні забронювали через МАУ (Міжнародні авіалінії України) два квитки Київ-Барселона, та Барселона -Гранд-Канарія  іншої авіакомпанії, оскільки прямого рейсу з неньки України на оті «жирні» Канари не існувало.

 Півроку до поїздки жили мрією і натхненням, та затягували паски, економлячи на всьому, бо 3-х зірковий готель і білети вартували як на наші статки недешево – ми не депутати, нам хабарі не дають.

Нарешті із зрозумілим хвилюванням 10 березня вирушили…

І їхали довгенько: аж 8 годин до Києва торохкотливою маршруткою, потім 3,5 години Боїнгом 737 до Барселони і, нарешті, майже через добу, Аеробусом А 320 таки дісталися Канар.

Острів під самою Африкою зустрів нас сонячним, усміхненим днем, комфортними  25-ти градусами і чарівною аурою океану!

З готелем теж порядок – нас чекали! Відпустка почалась чудово!

Не буду описувати прекрасну природу Канар, смачну місцеву кухню і безкрайні пляжі Атлантичного океану з незвичайним чорним туфовим піском. Про це ви прочитаєте в рекламних туристичних буклетах. Тільки наголошу – було класно, не брешуть!

Харчувалися ми теж бюджетно – готували самі, тому нас дуже здивували ціни в місцевих супермаркетах… М’ясо відмінної якості – в межах 3-5 євро за кілограм, овочі та фрукти  1-1,2 євро, полуниця, смачна, «не синтетична» – копійки 0,86 євро…, а вино, чудове іспанське вино, від півтора до трьох євриків, смакота!

Пляж, гори і навіть басейн – безкоштовно!

Вартість  життя значно нижча, ніж на нашій Батьківщині.

Натішитись відпустці не могли… і от, як грім серед ясного неба…-  указ президента України 87/2020 від 13.03.2020 року про карантин…І ми збентежені, перелякані кинулись на сайт МАУ, аби перебронювати білети додому, як то радив пан президент… Але не так сталося…

Листом від 13 березня, о 21:33, за підписом  якогось Євгена Дихне,  СЕО авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України»  (що воно таке СЕО і з чим його їдять – без поняття), завірили, що вони все роблять для нашого щастя… і, мовляв,  ми своєчасно, повернемося додому у вказані в квитках терміни… Тож ми й розслабились – гори, пляжі, океан… Про нічні клуби мовчимо… не було їх,  ну… майже не було!

А 16 березня, вже не грім – блискавка від МАУ… – рейс скасовано, на заміну з того що будь-якому асажиру належить – дзуськи: ні тобі перебронювання на спецрейс, ні тобі безкоштовного готелю, навіть кошти повернути не обіцяли, тільки якісь електронні гроші, які можна використати тільки в МАУ… колись, потім, можливо.

Тут питання до Національного банку України: А що МАУ – держава в державі, їй дозволено власні гроші чеканити?

Зате з посольства і консульств України в Іспанії, як горох з мішка посипались пропозиції на ті самі спецрейси… авіакомпанії SkyUp, але за ціною в кілька разів дорожче.

І от яке співпадіння. Рейси МАУ і SkyUp майже збігаються, а одним з власників є наш «благодійник», пан Коломойський!

 Мабуть, під час наради 16 березня президент України пан Зеленський  з олігархами, у тому числі і Коломойським, саме це мав на увазі, коли казав про допомогу олігархічного капіталу державі…  – відібрати у звичайних громадян України кошти і допомогти іншим громадянам України, більш заможним, наприклад, Коломойському…. Так, пане президент? Чи ми помиляємось?

І хотілось би знати, чи це не ви давали вказівку розповсюджувати білети SkyUp посольствам та консульствам України? Чому тільки авіакомпанії Коломойського? Тому що цей «благодійник» фінансував вашу виборчу компанію? Це йому невеличка подяка?

Як би там не було, але ми змушені були придбати квитки ще раз, бо нас зобов’язали покинути Іспанію до 25 березня. До речі, купували квитки ми ще не раз… Не буду деталізувати, як ми провели останні дні…

Тільки зауважу, що звичайнісінькі іспанці, яких ми не знаємо і навіть в очі не бачили, спілкувалися тільки телефоном, розуміючи наше становище, просто «подарували» нам три доби у 4-х зірковому готелі,  а на іншому острові Тенеріфе, куди нас закинула доля, іспанська білоруска Тетяна, ризикуючи отримати великий штраф, бо там теж карантин, співчутливо здала нам власну квартиру майже задурно, так як в готель нам зась – всі зачинені!

Але все має початок і кінець… Хвала Богу, ми таки повернулись додому.

І тут не можу не радіти за наш кмітливий уряд і мудрого президента, які спецавіарейси з-за кордону організували за ціною від двох до п’яти разів дорожче первинної вартості, ну так нас завіряли консульства та офіційні виступи чинуш по телебаченню.

А місцеву доставку з єдиного працюючого аеропорту Бориспіль до інших міст України ніхто й не думав організовувати, навіть за наші власні кошти.

Що там якихось 500 км до Чернівців або інших містечок України, прилетіли – доберуться… пішки. Йой! А пішки не можна – карантин! Та ж карантин повзти не забороняє! І що їм з того, що по дорозі ми можемо когось заразити,  вони ж  «все зробили» для захисту громадян.

Не можу не відмітити: справа Коломойського живе і процвітає. Ті перевізники, які везли нас з Чернівців у Бориспіль за 500 гривнів, залупили вже аж  2000! І ніякої знижки – Коломойському можна, а нам – зась?

Ледь-ледь, «добрий дядя» поступився, скинув до 1200 з носа. За ці кошти ми могли двічі злітати наприклад Канари-Тенеріфе, а місцеві мешканці -16 разів!  Бог вам суддя, панове! До речі, водій, який нас віз власною машиною, отримав копійки і, не виспавшись, повернув назад – готелі закриті.

Знову незручне питання до пана Зеленського: Ви що, нас в славетні 90-ті повертаєте, як ностальгія за вашою юністю з молоком на вустах?

До речі, на отих самих «жирних» Канарах громадський транспорт під час карантину БЕЗКОШТОВНИЙ, всі готелі передані хворим, які не потребують реанімації  БЕЗОПЛАТНО, маски, рукавички, антисептики в магазинах – ЗАДУРНО, скидки на продукти, фінансова допомога держави непрацюючим, а рівно о 20.00 всі іспанці виходять на балкони і плещуть лікарям, які їх лікують, ризикуючи життям… 10 тисяч хворих лікарів!

А мораль моєї байки така: злодій, який заліз в кишеню пасажира тролейбуса і вкрав сотню-другу гривень, сідає на кілька років за грати…

МАУ Коломойського, яка залізла до моєї кишені і вкрала кілька сотень євро, користується підтримкою уряду і президента, і, боронь, Боже, їх чіпати… Інакше де СК, прокуратура, СБУ, САП, НАБу і інші правоохоронні органи?

Вважайте мою статтю заявою на шахрайські дії МАУ.

Де врешті-решт політична воля правлячої партії «Слуга народу»?! Це так ваші лідери служать народу, в особі олігарха Коломойського?

Слава Україні! І безслав’я президенту! Він ще раз нас «зробив»… і вас не раз ще «зробить»…

І я не прихильник Порошенка…

 

О. КОРН

Новини Партнерів