Антиукраїнська мрія Путіна розвалюється з тріском

Німецька ділова газета Handelsblatt стверджує, що Федеральне агентство з мереж відхилить заявку компанії Nord Stream 2 AG на виведення “Північного потоку-2” з дії норм газової директиви Європейського союзу.

В агентстві не погодилися із логікою компанії, керівники якої стверджують, що поняття “завершення будівництва” – адже “Північний потік-2” досі не добудований – не потрібно інтерпретувати в технічному сенсі, а потрібно звертати увагу на час інвестування у проєкт. Але це дивний аргумент – адже якщо будівництво не є завершеним, так це й означає, що воно не є завершеним. А не підкорятися вимогам газової директиви Європейського союзу можуть тільки ті трубопроводи, які добудовані до 23 травня 2019 року. Будівництво “Північного потоку-2” тоді ще тривало.

Варто нагадати читачеві, в чому сенс газової директиви ЄС і чому вона є такою важливою для України. Сенс цієї директиви в тому, що газопроводи на території Європейського союзу повинні належати незалежним компаніям, а не постачальникам сировини – отже, “Газпром” позбавляється можливості володіти “Північним потоком-2”. І до того ж кожен такий газопровід повинен надавати рівний доступ різним постачальникам – отже, “Газпром” не зможе завантажити його на повну потужність. І необхідність в газовому транзиті через Україну – причому в досить об’ємному газовому транзиті – збережеться і після закінчення будівництва “Північного потоку-2”.

Однак головним завданням будівельників альтернативних маршрутів – і про це завдання свого часу говорили і президент Росії Володимир Путін, і керівники “Газпрому” – було домогтися повного припинення транзиту російського газу по українській газотранспортній системі. Кремль був готовий вкладати у ці трубопроводи мільярди доларів, їхнім найбільш високопоставленим лобістом був сам Путін, який вирушав з візитом до столиць країн-учасниць проєктів і переконував їхніх керівників не відмовлятися від транзиту російського газу, пропонував вигідні умови. А чому?

Не тільки тому, що український бюджет у разі остаточного припинення транзиту позбавлявся величезних сум гарантованих доходів. Але ще й тому, що у разі ширшого військового протистояння з Україною економічні ризики для Росії було б мінімізовано, російський газ безперешкодно продовжив би надходити по альтернативних маршрутах. І в такій ситуації в Кремлі могли б без особливого збитку для “Газпрому” планувати атаку вже не тільки на Донецьк і Сімферополь, які нині окуповані внаслідок збройної агресії Росії, а й і на Дніпро, і на Київ, і на Львів.

Ось чому зупинка будівництва “Північного потоку-2” стала для України не стільки питанням економічного прибутку, скільки у буквальному сенсі слова питанням виживання. Ось чому кожний новий дозвіл на продовження будівництва перетворювалося на справжню битву. І в цьому сенсі позиція уряду Данії, яка на тривалий час призупинила будівництво “Північного потоку-2”, мала вирішальне значення. “Північний потік-2” потрапив у пастку європейської газової директиви і фактично позбувся того сенсу, заради якого все й і починалося.

Санкції США проти антиукраїнської мрії Путіна

А там і американські санкції оголосили – санкції, які фактично зупинили будівництво. Після оголошення цих санкцій у “Газпромі” стверджували, що добудують “Північний потік-2” самостійно, без участі західних компаній. А насправді?

А насправді ми продовжуємо стежити за дивною подорожжю російського корабля-трубоукладача “Академік Черський”. Саме це судно після відмови західних компаній від участі у добудові трубопроводу вирушило до місця будівництва і керівники “Газпрому” переконували, що воно здатне успішно завершити проєкт. Але кілька днів тому “Академік Черський” змінив маршрут і відправився у зворотному напрямку.

Можливо, тому, що це судно насправді не може бути використано для добудови “Північного потоку-2”. Чи тому, що в Кремлі вирішили, що після потрапляння проєкту під норми газової директиви Євросоюзу і на тлі драматичного зниження цін на нафту – а значить, і на газ – немає ніякого сенсу витрачати гроші на здійснення великої антиукраїнської мрії Володимира Путіна?

Європейська газова директива перетворює “Північний потік-2” з гюрзи із отруйним жалом на невинного вужа, а американські санкції ставлять під сумнів саму можливість виживання кремлівської “змії” у холодних водах Балтійського моря.

Джерело: Радіо Свобода

 

 

 

Новини Партнерів