У Кабінеті міністрів планують замінити частину команди. 18 травня народні депутати звільнили міністра охорони здоров’я Максима Степанова, міністра інфраструктури Владислава Криклія та міністра економічного розвитку Ігоря Петрашка.
Нарікання на роботу Степанова звучали протягом усього часу його перебування на посаді (щодо закупівель тестів та вакцин, темпів вакцинації населення), а ось ідея звільнити очільників міністерств, які відповідають за реалізацію президентського проєкту “Велике будівництво” та залучення інвестицій в Україну, з’явилася несподівано.
“Попросив президент. Але зауважень та претензій до роботи не мають”, – так пояснив один з авторів написаних минулого тижня заяв про звільнення.
Місце Криклія займе голова “Укравтодору” Олександр Кубраков. Саме він останній рік реалізує багатомільярдний проєкт Зеленського з оновлення інфраструктури “Велике будівництво”.
Мінекономрозвитку очолить Олексій Любченко, який менше місяця тому повторно виграв конкурс на посаду голови Державної податкової служби.
Якби звільнення Петрашка готувалося завчасно, то проводити конкурс на посаду голови ДПС і призначати Любченка не було б сенсу. Це зайвий раз підтверджує тезу, що Зеленський ухвалював кадрові рішення в останню мить.
Ситуація з призначенням керівника МОЗ трохи інкша.
За даними джерел ЕП, голосів для його призначення не виcтачає, проте найбільш імовірний кандидат – головний санітарний лікар Віктор Ляшко – може очолити міністерство і без Верховної Ради, за рішенням уряду.
Тобто він може стати першим заступником міністра охорони здоров’я й отримати статус в. о. міністра, як це було з Юрієм Вітренком, який кілька місяців очолював Міненерго.
Як плани заміни одного міністра переросли в рішення звільнити одразу трьох та що відомо про майбутніх очільників Міністерства інфраструктури та Міністерства економічного розвитку?
Ніщо не віщувало біди
За даними джерел ЕП, перед травневими святами Офіс президента (ОП) планував замінити лише одного міністра – керівника Міністерства охорони здоров’я Максима Степанова.
Про близьке звільнення Степанова недавно натякав і перший віцеспікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Річ у тім, що за час перебування на посаді міністр назбирав надто багато негативу через втому від карантинних обмежень та провал вакцинації українців. У нього регулярно виникали дрібні конфлікти з президентом та прем’єром.
“Степанов поводився досить не командно. У нього величезна зірка на голові і свою зірковість він умудрявся показувати президенту і прем’єру в некрасивій формі. А насправді людина провалила все”, – коментує не під запис один з міністрів.
Однак його звільнення постійно затягувалося і переносилося.
Минулого тижня терпець урвався у Зеленського. Навіть для керівників Офісу президента це рішення стало неочікуваним. Глава держави вирішив, що варто замінити не лише Степанова, а трьох міністрів, якими ОП був найбільше незадоволений.
“14 травня впродовж дня президент почергово зустрівся з кандидатами на виліт: міністром інфраструктури Владиславом Криклієм, міністром економіки Ігорем Петрашком та Степановим. Кожному з них президент подякував за роботу і запропонував написати заяву на звільнення за власним бажанням”, – розповідає співрозмовник видання в ОП.
Після цього за кілька годин у парламент надійшли заяви від Криклія та Петрашка.
Степанов захищався до кінця. Заяви він не написав. У результаті подання на його звільнення надійшло від прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, який попросив парламент замінити міністра.
Про те, ким його замінять, було відомо давно. Головний санітарний лікар Віктор Ляшко зблизився з першим заступником керівника ОП Кирилом Тимошенком завдяки пандемії коронавірусу.
Як відомо, у 2020 році Тимошенко виконував функції секретаря координаційної ради щодо COVID-19, куди входило все керівництво країни, у тому числі Ляшко.
Тимошенко добряче доклався до піару головного санітарного лікаря. Зокрема, перед місцевими виборами Ляшко їздив у регіональні тури із Зеленським, які організовував перший заступник керівника Офісу президента.
Відповідно, на посаду міністра Ляшка лобіював саме Тимошенко.
Так само на першого заступника Андрія Єрмака орієнтується голова “Укравтодору” Олександр Кубраков. З останнім Тимошенко здружився на темі “Великого будівництва”. Цей багатомільярдний проєкт курує перший заступник голови ОП.
“Ляшко і Кубраков подобаються президенту – вони не робитимуть вибриків і достатньо контрольовані. Якщо що – “Зе” набере Кирила, і все швидко вирішиться”, – пояснює ЕП джерело у фракції “Слуга народу”.
Любченко за рік роботи керівником ДПС зблизився з Єрмаком. Тепер Любченка називають його креатурою.
Любченко: фіскал з 20-літнім стажем
У Мінекономіки Любченко перейде з посади голови ДПС. На цю посаду його призначали двічі. Уперше – у квітні 2020 року. Тоді призначення відбулося за спрощеною процедурою на період дії карантину (без конкурсу).
У квітні 2021 року Любченко переміг у конкурсі і 20 квітня з ним уклали п’ятирічний контракт. Однак пропрацювати за цим контрактом новопризначеному міністрові не судилося й місяця.
Примітно, що на посаді голови ДПС Любченко замінив обраного за часів Оксани Маркарової Сергія Верланова. Останнього разом з колишнім головою митниці Максимом Нефьодовим звільнили з блискавичною швидкістю після зміни уряду.
Кар’єру податківця Любченко почав у 1999 році. Спершу працював на керівних посадах Кіровоградської ДПА, а у 2003-2005 роках очолив Державну податкову адміністрацію Черкаської області.
У 2009 році він перейшов працювати в головний апарат податкової, де протягом двох років працював заступником голови служби. У 2011-2012 роках займав посаду директора департаменту оподаткування юридичних осіб ДПС.
Час, коли Любченка призначили головою ДПС, був не надто вдалим з точки зору блискучих результатів із збору податків.
У 2020 році доходи бюджету різко впали: скорочувалися обсяги купівлі та продажів товарів, через що падали надходження ПДВ, знижувалися доходи населення та компаній, які вимушені були зачинитися на карантин.
Виправити статистику з податкових надходжень влада вирішила шляхом оголошення війни податковим “скруткам”. Втрати бюджету від цих схем податкова оцінювала 40 млрд грн на рік.
Після гучних затримань і заяв міністра фінансів Сергія Марченка та голови ДПС надходження від сплати ПДВ почали зростати. Разом з цим бізнес почав все частіше повідомляти про затримки з відшкодуванням податку з бюджету.
Чи то ціною затримок з відшкодуванням ПДВ, чи то завдяки ефективній роботі ДПС план з доходів бюджету у складному 2020 році вдалося перевиконати на 54 млрд грн. Не останню роль у цьому зіграло й те, що сам план після оголошення локдауну суттєво урізали.
У 2020 році журналісти видання “Слідство.Інфо” виявили, що у 2013 році під час роботи Любченка на керівних посадах у ДПС у його 18-річного сина Андрія з’явилася елітна нерухомість у центрі Києва: квартира площею 100 кв м у Печерському районі столиці та паркомісце. За приблизними підрахунками, вартість цього майна становила 215 тис дол.
Походження коштів на придбання нерухомості Любченко-молодший пояснити журналістам не зміг. На питання, чи допомагали йому з купівлею батьки, він відповів: “Напевно”. Любченко-старший не пояснив походження статків його сім’ї.
У декларації за 2020 рік Любченко вказав по квартирі у Смілі та Черкасах та дві квартири в Києві, земельну ділянку у Кіровоградській області площею 43,8 тис кв метрів та автомобіль Land Rover Evoque, зареєстрований на дружину.
На рахунках у банках новопризначений міністр разом з дружиною тримають 82 тис дол, 48,8 тис євро та 829 тис грн. Ще є готівка: 12 тис дол, 90 тис грн та 14 тис євро.
Учасники ринку та експерти неохоче коментують перехід Любченка з податкової до Міністерства економічного розвитку. Зокрема тому, що за рік роботи очільником ДПС він майже не з’являвся в публічному просторі.
Навіть під час активної фази боротьби зі “скрутками” влітку 2020 року основну роль у публічному висвітленні цього питання взяв на себе Марченко.
“Щодо результатів роботи Любченка я би виділила три успішні складові. По-перше – статистика податкових надходжень. По-друге – велика кількість успішних проєктів цифрової трансформації. По-третє – відкрита співпраця та широка комунікація з громадськістю”, – зазначила в розмові з ЕП членкиня науково-консультативної ради ДПС Юлія Касперович.
Інші експерти більш стримані в оцінках.
“Я не думаю, що він буде гіршим міністром економіки, ніж його попередник. Зрештою, якщо говорити про виконання податкових планів, то свою роботу Любченко виконував добре. Але якщо ми говоримо про завдання реформувати податкову, то вона за цей час не реформувалася”, – вважає інвестиційний банкір Dragon Capital Сергій Фурса.
У Мінекономіки повноваження Любченка будуть майже протилежними до тих, які він виконував у податковій.
Замість того, аби забезпечувати виконання плану із збору податків, йому доведеться працювати над підвищенням конкурентоспроможності економіки та розвитком підприємництва.
Чи впорається з цим людина, яка майже 20 років присвятила збиранню податків, покаже лише час.
Кубраков: від маркетолога в “Київстарі” до міністра
Кубраков замінить у кріслі міністра інфраструктури Владислава Криклія, для якого звільнення, за словами співрозмовників ЕП, стало повною несподіванкою.
“Викликали в Офіс президента, сказали написати заяву, жодних причин ніхто не пояснював, жодних звітів про роботу у Криклія не вимагали”, – розповів співрозмовник.
За часів Зеленського таке звільнення міністрів давно стало нормою.
“Зеленський вважає, що звільняти людей можна так, як було раніше. Тобто він актора взяв, не сподобався актор, він йому зателефонував: “Все, ти не працюєш”. Так прийнято в тій професії. Він навіть не дзвонив. Викреслив – і все, менеджери між собою розберуться”, – так описував кадрову політику президента колишній голова ОП Андрій Богдан.
Чи залишиться ексміністр у команді президента?
Криклій відмовився коментувати звільнення та розповідати про свої плани. За даними співрозмовників ЕП, не виключений сценарій, за якого він очолить одне з державних підприємств у сфері інфраструктури.
Кубраков у листопаді 2019 року очолив “Укравтодор”, змінивши на посаді Славоміра Новака, який перебуває під слідством у Польщі за підозрою в корупції.
До цього він працював у сфері інформаційних технологій: після роботи на посаді начальника відділу маркетингу в “Київстарі” став радником голови КМДА Олександра Попова, а потім – радником з IT Віталія Кличка.
На цьому етапі Кубраков познайомився із заступником голови департаменту містобудування та архітектури КМДА Андрієм Вавришем. Пізніше став керівником сектору IT&Telecom “Офісу ефективного регулювання”, яким керував Олексій Гончарук.
У 2019 році Кубраков був 30-м номером у депутатському списку партії “Слуга народу”, звідки за підтримки Гончарука потрапив у крісло голови “Укравтодору”.
Основна роль у підвищенні Кубракова відводиться команді Тимошенка, який курує президентський проєкт “Велике будівництво”.
Саме прогрес у сфері дорожнього будівництва в Офісі президента вважають одним з найбільш успішних напрямків роботи. Хоча погоджуються з таким формулюванням далеко не всі.
Наприкінці 2020 року колишній радник Єрмака Ігор Уманський заявив про розкрадання мільярдів гривень на будівництві доріг. В “Укравтодорі” на закиди Уманського відповіли, що їм нема чого приховувати.
“Я персонально відповідаю за кожну витрачену гривню. Будь-які спекуляції закінчаться, а дороги залишаться на десятиліття”, – заявив Кубраков.
Є питання щодо проєкту президента і в правоохоронних органів. За даними джерел ЕП, до 1 грудня 2020 року Генпрокуратура розслідувала 866 кримінальних проваджень, які стосуються “Великого будівництва”.
Йдеться про порушення під час проведення закупівель, шахрайство, розтрату майна, нецільове використання коштів, визначення вартості робіт і матеріалів, виконання та прийняття робіт.
Щоправда, сума встановлених збитків – десятки мільйонів гривень у масштабах 120-мільярдного проєкту – смішна.
Згідно з декларацією, дохід Кубракова у 2020 році становив 2,2 млн грн, з яких зарплата в “Укравтодорі” – 614 тис грн, дохід від відчуження рухомого майна – 140 тис грн. Решта – дивіденди від групи компаній, які заробляють на обслуговуванні багатоповерхових будинків.
Також майбутній міністр має квартиру в Києві площею 55 кв м, яку придбав у 2013 році, та користується квартирою площею 76 кв м. Крім того, Кубраков задекларував два автомобілі: BMW X4 2017 року випуску вартістю 1,47 млн грн та Mazda 6 2013 року випуску вартістю 318 тис грн.
Чиновник тримає 116 тис грн на рахунку в Укрсиббанку і 590 тис грн, 270 тис дол та 70 тис євро в готівці.
Джерело: ЕП