НАДЗВИЧАЙНЕ ВОЛХОВСЬКЕ ЗІЛЛЯ, ЩО ТАЇТЬ В СОБІ ВЕЛИЧЕЗНУ ОЗДОРОВЧУ І ОЧИСНУ СИЛУ!.

Ось вертаються із своїх мандрів тато додому. І в руках обов’язково полинина. Кладуть зілину на порозі, постоять на ній хвилю, мов у задумі, й лиш тоді входять до хати. Полин забирає з людини все многотруддя, всі болі, страхи, всю тяжботу шляху. Потім його, до схід сонця, палять на перехресті. Цей магічний обряд дійшов до нас з прадавніх часів і має під собою основу. Полин, виявляється, неначе всотує своїм біополем негативи людини. Снопики його вішали над дверима, вікнами, щоб злі сили не проникали до хати, до худоби. А про оздоровчі властивості полину вже нічого й говорити. Вони многогранні.

Полин вживався Волхвами Київської Русі, як богомовне зілля. Зварений на меді, з додаванням різних сильнодіючих трав, він викликав видіння. Вони вважалися за віщі пророцтва. Але потрібно було знати тонку межу дозування, щоб не стати божевільним.

Це застереження й сьогодні дійсне при застосуванні полину. Попри неповторні властивості цієї трави використовувати її внутрішньо потрібно вкрай обережно. Полин гіркий збуджує центральну нервову мережу, посилює кровотворення, помічний при безсонні, анемії, епілепсії. Він жарознижуючий, відхаркуючий. Допомагає при гарячці, при грипові, вірусних інфекціях. При кольках в печінці (гепатити, холецестити) при саднах, опухлостях, при маленьких білих глистах, для збудження апетиту, при млявому травленні, при запаленні сліпої кишки.

Береться 1 чайна ложка перетертого полину, бажано суцвіття, на  1,5 склянки окропу. Кип’ятиться 10 хвилин на слабкому полум’ї. Це денна частка. Але якщо ви відчуваєте при вживанні нудоту, запаморочення, частку необхідно зменшити або на деякий час її зовсім припинити вживанні.

При хворобах зубів, ясен, ротової порожнини використовують спиртову настоянку по 10-15 крапель у воду для полоскання.

За матеріалами Івана Просяника.

Новини Партнерів