«ЧТОБ НЄКОМУ БИЛО РОЖАТЬ БАНДЄРОВЦЕВ»

70 років тому, в 1949 році, поблизу одного з колимських концтаборів за наказом Москви живцем потоплено в болоті близько трьох тисяч українських дівчаток віком 12-14 років – «чтоб нєкому било рожать бандєровцев».

ТРИ ТИСЯЧІ УКРАЇНСЬКИХ ДІВЧАТОК, багато з них попередньо зґвалтовані, втоплені живцем, найстаршій – 14 років…

І про це немає згадок у підручниках історії, про це не розказують олігархічні телеканали, не пишуть в газетах, більшість українців навіть не знають про цей злочин… Відповідно голосують за виродків, які виправдовують увесь цей жах, і несуть в маси усіляку московську пропаганду – “какая разніца на каком язикє гаваріть”, “хватіт ваєвать з брат’ямі”, “без росії ми нє сможем паднять економіку”, “зачєм переімєновивать уліци – ми прєвиклі” і подібне. Бо не пам’ятають…

Можливо в українській нації є шанс на майбутнє, якщо:

– хоча б один священник їх відспіває, і згадає у молитві;
– хоча б один вчитель розкаже дітям про цей злочин;
– хоча б один депутат, навіть місцевий, підніме питання про їх вшанування;
– хоча б одна людина поставить їм свічку, і не обов’язково в храмі – дома, на відпочинку, та хоч на лавці;
– хоча б один бізнесмен задумається про те, кого він фінансує;
– хоча б одна “журнашлюшка” згадає, що він насамперед журналіст і у нього є відповідальність перед суспільством;
– хоча б один, хоча б хтось…

Тоді пам’ять буде жива і можливо подібного в нашому майбутньому не відбудеться..

Поему-реквієм Дмитра Шупти «Колимські дівчатка» знайдете за посиланням https://bit.ly/2ZIRdWR

Фільм про цей злочин – https://bit.ly/2Kzlcua