Українська спадщина Буковини: монастир Сучавиця

Монастир Сучавиця, фундація роду Могил – найвідоміший український монастир на Південній Буковині. В 17-18 століттях був переданий в управління ченцям українського Манявського Скиту, які перетворили Сучавицю на значний осередок української (русько-слов’янської) культури.
Незважаючи на те, що в ході Йозефінських церковних реформи монастирі Сучавиця і Манявський Скит були розділені, навіть в 1785 році всі без винятку ченці монастиря Сучавиця були українцями, в більшості народженими в Галичині, і не володіли жодною іншою мовою, крім української. Багата книгозбірня монастиря складалася з русько-слов’янських книг, а всі богослужіння відправлялися слов’янською мовою
Коли в 1786 році австрійська влада надіслала в Сучавицю проект регламенту буковинської православної церкви, написаний молдавською мовою, сучавицькі ченці відправили його, не читаючи, назад з припискою, що вони, як українці, не розуміють молдавської мови і просять присилати їм документи, написані руською мовою.
Ця славна сторінка боротьби буковинців за український характер буковинської православної церкви сьогодні тотально замовчується. Натомість на нас спадає лавина пропаганди про буцімто одвічно румунський характер буковинської православної церкви, про румунський характер монастиря Сучавиця тощо.
Але рукописи не горять, згадані вище документи Манявського Скиту та монастиря Сучавиця вже опубліковані, тож правда переможе!
 
Володимир Старик