Журналісти не є юридично віпдовідальними за матеріал про ймовірну корупцію в Міноборони – юрист ІМІ

Журналісти не є відповідальними за розголошення інформації з обмеженим доступом, оскільки вона не була їм офіційно довірена. Тому оприлюднення матеріалу про корупцію в Міністерстві оборони під час закупівлі послуг харчування для військовослужбовців не спричинить для них юридичних наслідків. Так вважає юрист ІМІ Роман Головенко.

Нагадаємо, у “Дзеркалі тижня” 21 січня вийшов матеріал журналіста Юрія Ніколова “Тилові пацюки Міноборони під час війни “пиляють” на харчах для ЗСУ більше, ніж за мирного життя”. У ньому Міноборони звинуватили в розкраданні грошей, зокрема в завищенні цін на продукти для військових частин, дислокованих у далеких від лінії зіткнення Полтавській, Сумській, Київській, Житомирській, Чернігівській і Черкаській областях.

Своєю чергою 22 січня Міністерство оборони заявило, що готує матеріали до Служби безпеки України “з метою проведення розслідування щодо поширення завідомо неправдивих відомостей, які наносять шкоду інтересам оборони в особливий період”.

Юрист ІМІ зазначає, що Міноборони вбачає в такій публікації кримінальне правопорушення, яке мало б розслідувати СБУ. Роман Головенко навів перелік відповідних статей Кримінального кодексу, підслідних СБУ, окреслений у ч. 2 ст. 216 Кримінально-процесуального кодексу. За його словами, з цього переліку гіпотетично Міноборони може вбачати такі статті: “Державна зрада” та “Перешкоджання законній діяльності ЗСУ”. Головенко додав, що інкримінування статті про перешкоджання діяльності ЗСУ “виглядало б явно натягнуто, але варіантів не так багато, і тут у статті згадується про особливий період”.

Водночас юрист ІМІ не відкинув, що міністерство може спробувати звернутися до СБУ за статтею 328 “Розголошення державної таємниці”, трактуючи журналістів як свідків.

“Журналісти не можуть нести відповідальність за цією статтею, оскільки держтаємниця не була їм офіційно довірена. А згадка про поширення свідомо недостовірних відомостей у коментарі додана для красного слівця і не спричинить юридичних наслідків. Чи аналогічно залучити як свідків у розслідування за ст. 422 “Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю”, – зауважив Роман Головенко.

Міністр оборони Олексій Резніков заявив 23 січня, що службова особа, яка надала журналістам контракти для оприлюднення, буде притягнута до відповідальності.

“Той, хто передав один з контрактів та додатки для оприлюднення, як мінімум вчинив службовий злочин. Цю особу буде обов’язково встановлено і притягнуто до відповідальності. Для цього підготовлено відповідні матеріали в СБУ. Зокрема, буде з’ясовано мотиви. Оскільки жодної фактичної складової в претензіях немає, крім маніпуляцій, найочевиднішою ціллю виглядає спроба підриву довіри до Міноборони в дуже відповідальний момент. А це вже не просто службовий злочин”, – написав у себе у фейсбуці міністр.

 

Джерело: https://imi.org.ua/news/zhurnalisty-ne-nesut-yurydychnoyi-vidpovidalnosti-za-material-pro-jmovirnu-koruptsiyu-v-minoborony-i50335

 

peredplata